Азербайджанська опера

Азербайджанська опера (азерб. Azərbaycan operası) — історія виникнення та розвитку азербайджанського оперного мистецтва. Опери композиторів азербайджанського походження, написані або постановлені за межами Азербайджану, також належать цій категорії, так само як і опери іноземних композиторів, написаних або призначених для азербайджанської сцени.

Найперша задокументована вистава опери в Баку відбулася в травні 1889 року, коли опера Олексія Верстовського "Аскольдова могила" була поставлена на цирковій арені в Баку (на місці нинішнього Музею азербайджанського килима) у супроводі народного хору Дмитра Агренєва-Слов'янського. На початку 1900-х років оперні трупи гастролювали в Баку щороку (крім 1901 і 1913 років), за участю видатних співаків того часу, таких як Наталя Єрмоленко-Южина та Антоніна Нежданова.

Історія[ред. | ред. код]

XX століття[ред. | ред. код]

Перший Оперний театр в Баку був побудований в 1911 році^[1]. Прем'єра першої опери азербайджанського композитора відбулася на три роки раніше, в 1908 році.

Узеїр Гаджибеков, засновник азербайджанської опери

Опера «Лейлі і Меджнун» (1908) Узеїра Гаджибекова була першим творінням в оперному жанрі не тільки в Азербайджані, але і в усьому ісламському світі^[2]. За нею послідували опери «Шейх Санан» (1909), «Рустам і Зохраб» (1910), «Шах Аббас і Хуршуд Бану» (1911), «Аслі і Керем» (1912) і «Харун і Лейла» (1915), які були написані, але ніколи не були поставлені. Музична комедія «Аршин мал алан», написана в 1913 році — найпопулярніша оперета композитора Узеіра Гаджибекова. Вона ставилася в різних театрах світу і вважається найбільш відомою роботою Гаджибекова в країнах колишнього СРСР. Оперета «Аршин мал алан» була перекладена російською, татарською, чагатайською, перською та турецькою мовами незабаром після прем'єри, яка відбулася в 1913 році. Пізніше ця оперета була перекладена також польською, болгарською, арабською, французькою, китайською та іншими мовами.

У 1921 році Узеїр Гаджибеков став членом Ради з розвитку азербайджанського театру і поліпшення театрального мистецтва Азербайджану^[3]. У 1925 році Гаджибеков об'єднує російські та азербайджанські оперні трупи в одну і створює трупу в нинішньому театрі Опери та Балету Азербайджану. У 1932 році Гаджибеков пише оперу «Кероглу», яка вважається візитною карткою оперного мистецтва Азербайджану. «Кероглу» було вперше поставлено в 1937 році.

У 1935 році Муслім Магомаєв (старший) створює оперу «Наргіз», а Рейнгольд Глієр створює «Шахсенем»^[4]. Успіх цих опер надихнув інших композиторів на створення нових опер. У 40-х роках були написані такі опери як «Хосров і Ширін» (Ніязі), «Вятян» (Джевдет Гаджієв і Кара Караєв), «Нізамі» (Афрасіяб Бадалбейлі) і багато інших. Прем'єра опери «Севіль» композитора Фікрета Амірова відбулася в 1953 році і була поставлена знову в 1998 році^[5].

У 1972 році Шафіга Ахундова стала першою жінкою-композитором в Азербайджані і першою жінкою в ісламському світі, яка написала оперу^[6]. Опери, створені різними азербайджанськими композиторами, такими як Шафіга Ахундова («Скала наречених»), Сулейман Алеськеров («Бахадур і Сона», «Зів'ялі квіти»), Джахангір Джахангіров («Життя композитора», «Азад»), Адигёзалов Васиф («Мрець») та інші, вплинули на сучасну історію азербайджанської опери. На сцені Театру опери та балету Азербайджану ставилися й балети закордонних та російських класичних композиторів.

Світову популярність придбали оперні співаки Бюльбюль, Шевкет Мамедова, Фатьма Мухтарова, Гусейнкулі Сарабскій, Хагігат Рзаева, Рашид Бейбутов, Муслім Магомаєв (старший) і багато інших ^[7].

XXI століття[ред. | ред. код]

Азербайджанський співак Ельчин Азізов став єдиним співаком з Азербайджану, прийнятим в оперну трупу Большого театру як соліст. Серед його ролей критики відзначають партію Князя Ігоря^[8].