Азовська військово-морська база (Україна)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Азовська військово-морська база
2018 —
Країна Україна Україна
Місце розташування м.Бердянськ
Тип бази військово-морська база
Вид Збройних сил військово-морські сили

Азовська військово-морська база (Азовська ВМБ) — військово-морська база Збройних сил України, яка будується в Бердянську на північно-західному узбережжі Азовського моря, а також пункти базування Маріуполь і Генічеськ.[1] Вона буде одним із трьох місць постійного базування Військово-морських сил України, разом із Південною військово-морською базою й Західною військово-морською базою в Одесі.

Історія[ред. | ред. код]

Передумови[ред. | ред. код]

До 2014 року були непоодинокі випадки піратства з боку ФСБ, спрямованого проти українських рибалок.

17 липня 2013 року в Азовському морі, далеко за межами територіальних вод Росії, катер берегової охорони прикордонної служби РФ влаштував погоню за українським риболовецьким човном, наздогнав його і протаранив, унаслідок чого загинуло четверо з п'яти українських рибалок, а щодо вцілілого і врятованого переслідувачами п'ятого порушили карну справу за «браконьєрство та порушення кордону». Російські прикордонники були без форми, замовчували той факт, що відразу знайшли тіла всіх загиблих, і не віддавали їх, бо хотіли приховати кульові поранення. Вцілілий українець Олександр Федорович, госпіталізований у російському Єйську, стверджував, що російські прикордонники стріляли в українців без попередження і потопили човен.[2][3][4][5][6]

У лютому 2014 року Росія почала військову інтервенцію до Криму, і анексувала його в березні. Росія відтоді має змогу одноосібно контролювати єдиний вихід з Азовського моря — Керченську протоку.

За словами начальника Генерального штабу Збройних сил України Віктора Муженка, на перших етапах українські військово-морські сили не супроводжуватимуть комерційні кораблі, оскільки баланс сил в Азовському морі поки не на користь України. Натомість, українські військові зосередяться на розбудові берегової інфраструктури зміцненні власних сил[7].

Формування[ред. | ред. код]

Наприкінці 2016 року в Бердянську було розпочате будівництво бази. Будівництво почалося на території колишнього професійно-технічного училища. За планами вона має включати 1-2 дивізіони броньованих артилерійських катерів й підрозділи берегової артилерії. Зокрема, також в передмісті Бердянська вже базується 501-й батальйон морської піхоти.

16 вересня 2016 року в Бердянську було відкрито вербувальний центр ВМС.[8]

За результатами засідання 6 вересня 2018 року Ради національної безпеки і оборони України було прийнято рішення про посилення військово-морської присутності в Азовському морі, створення там корабельно-катерного угрупування ВМС ЗСУ, розбудову відповідної інфраструктури, забезпечення підрозділів берегової оборони новітньою високоточною ракетною зброєю тощо.[9]

8 вересня 2018 року у мережі з'явилося фото автомобільної платформу із катером, що ранком рухався вулицями Бердянська.[10] Очікується перекидання на Азовське море трьох малих броньованих артилерійських катерів типу «Гюрза-М», що на вересень 2018 року будуть одними з найбільш потужних одиниць у цьому морі. Вони стануть засобами ВМС ЗС України у Азовському морі.[11]

Станом на 11 вересня 2018 року на воду в Бердянську було спущено два МБАКи: Р-177 «Кременчук» і Р-178 «Лубни».[12]

Перехід допоміжних кораблів ВМСУ через Керченську протоку[ред. | ред. код]

20 вересня пошуково-рятувальне судно A500 «Донбас» та морський буксир A830 «Корець» вирушили з походом з Західної військово-морської бази ВМС України в Одесі до Бердянська, де стануть основою новоствореної військово-морської бази українського флоту на Азовському морі. Починаючи від переходу поблизу окупованого Севастополя українські кораблі почав супроводжувати патрульний корабель Берегової охорони ФСБ РФ — «Аметист» проекту 22460, згодом до нього долучився ще один не встановлений корабель.

З порту Бердянську для їх зустрічі в напрямку Керченської переправи вирушили малі броньовані артилерійські катери P177 «Кременчук» та P178 «Лубни».

Приблизно о 15.50 кораблі пройшли Керченський міст у супроводі великої кількості кораблів ФСБ та ВМФ Росії, а саме: буксир СБ-739 КЧФ, 2 патрульних катери проекту 03160 «Раптор» зі спецназом ВМФ ЧФ РФ, корабель проекту 10410 «Светлячек» Берегової охорони ПС ФСБ, 2 катери проекту 12150 «Мангуст», катер проекту 21850 «Чибис» Берегової охорони ПС ФСБ, також повідомлялося що там були присутні водолази.[13][14]

25 вересня, о 09:35, заходом морського буксиру «Корець» завершився перехід групи суден Військово-Морських Сил ЗС України до порту Маріуполь. Поблизу рейду Маріуполя в районі якірної стоянки була спроба провокації з боку російського прикордонного катеру типу «Мангуст». Прикордонний катер РФ на великій швидкості намагався зблизитись з нашими кораблями, але рішучими активними діями екіпажів малих броньованих артилерійських катерів «Лубни» та «Кременчук» він був зупинений та недопущений до місця стоянки пошуково-рятувального судна «Донбас» та морського буксиру «Корець»[15].

Командував походом крізь Керченську протоку капітан 1-го рангу Дмитро Коваленко, заступник начальника штабу морського командування ВМС України.[16]

За словами командувача ВМС Воронченка, на початку жовтня 2018 року вийшов спільний наказ Міністерства освіти й Міністерства оборони щодо передачі колишньої філії Запорізького університету. Там дуже сприятливе розміщення для управління бази. Надалі, якщо буде ресурс, передбачено будівництво причальної стінки та підрозділів забезпечення. Щоб забезпечити всю номенклатуру: морську, берегову та, ймовірно, авіаційну, адже там є аеродромна мережа. Забезпечити комплекс "земля-море-повітря-підводний простір".[17]

19 листопада 2018 підрозділи ВМС України в Азовському морі поблизу Бердянської коси провели бойові стрільби. У супроводі буксира «Корець» стрільби проводив малий броньований артилерійський катер (МБАК) «Кременчук», озброєний бойовими модулями «Катран-М». Вперше в Азовському морі був застосований протитанковий ракетний комплекс (ПТРК) «Бар’єр», який адаптований виробником до морських умов, комплекс успішно вразив всі мішені. Екіпаж отримав новий досвід застосування сучасних українських ПТРК на морі.

В районі стрільб був помічений прикордонний корабель ФСБ РФ, який постійно знаходився біля району проведення стрільб. Провокацій з боку росіян на цей раз не було.[18]

Таран буксиру біля Керченської протоки[ред. | ред. код]

25 листопада 2018 року кораблі українського флоту у складі двох малих броньованих артилерійських катерів «Бердянськ» і «Нікополь» та рейдового буксиру «Яни Капу» здійснювали плановий перехід з порту Одеси до порту Маріуполь Азовського моря та зазнали агресивних дій з боку російських кораблів.

Українська сторона заздалегідь поінформовала відповідно до міжнародних норм з метою забезпечення безпеки судноплавства. Проте, всупереч Конвенції ООН з морського права та Договору між Україною та Російською Федерацією про співробітництво у використанні Азовського моря та Керченської протоки, прикордонні кораблі РФ — прикордонні катери типу «Соболь», пскр «Дон», катери типу «Мангуст», мпк «Суздалец» здійснили відверто агресивні дії проти кораблів ВМС ЗС України. Прикордонний корабель «Дон» здійснив таран українського рейдового буксиру, в результаті якого пошкоджено головний двигун корабля, обшивку та леєрне огородження, втрачено рятувальний плотик. Диспетчерська служба окупантів відмовляється забезпечити право свободи судноплавства, гарантоване міжнародними угодами.[19][20]

Формування дивізіону[ред. | ред. код]

У грудні 2019 року в ході урочистостей з нагоди іменування малого броньованого катеру «Костопіль» командувач ВМС ЗС України Ігор Воронченко розказав, що на азовському морі створили дивізіон надводних сил, а пунктами базування новоствореного дивізіону є порти Бердянську та Маріуполя. До формування дивізіону наявні надводні сили діяли в складі тактичної групи «Тритон», що була сформована з перекиданням сюди двох МБАКів та переходом на Азовське море пошуково-рятувального судна «Донбас» та морського буксиру «Корець». Також до тактичної групи мали приєднатися два малі броньовані артилерійські катери «Бердянськ» і «Нікополь» та рейдового буксиру «Яни Капу», що були захоплені Росією разом з екіпажами 25 листопада 2018 року та повернуті 20 листопада 2019-го року.[21]

Бойові кораблі та катери[ред. | ред. код]

Бортовий № Фото Назва Проект Спущений на воду Введений у склад ВМСУ Зауваження
P177 Командно-штабне навчання ВМС ЗС України “Шторм – 2018” (44412725314).jpg «Кременчук» Артилерійський катер проекту 58155 «Гюрза-М» 30 червня 2017 1 липня 2018 Перевезений наземним транспортом до бази 11 вересня 2018.
P178 P178 Lubny.jpg «Лубни» Артилерійський катер проекту 58155 «Гюрза-М» 29 червня 2017 1 липня 2018 Перевезений наземним транспортом до бази 11 вересня 2018.
А500 Donbas U500 2012 G1.jpg «Донбас» Пошуково-рятувальне судно, корабель управління 1969 1997 Зайшов до Азовського моря 20 вересня 2018.
A830 Ходові випробування двох малих артилерійських бронекатерів у відритому морі (27834880515).jpg «Корець» Морський буксир 1973 1997 Зайшов до Азовського моря 20 вересня 2018.

Командування[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. "Другого Криму не буде" - командувач ВМС України Воронченко. https://www.bbc.com/. BBC. 2018-10-16. Процитовано 20 листопада 2018. 
  2. Смертельний таран: російські прикордонники свідомо топили човен з українцями
  3. РОСІЯНИ ПОТОПИЛИ ЧОВЕН З УКРАЇНСЬКИМИ РИБАЛКАМИ: ДВОЄ ЗАГИНУЛИ І ДВОЄ ЗНИКЛИ БЕЗВІСТИ
  4. Российские пограничники со стрельбой топили украинских рыбаков в нейтральных водах?
  5. Как донецких рыбаков топили российские пограничники
  6. «ХОХЛЫ, МЫ ВАС ТОПИЛИ И ТОПИТЬ БУДЕМ» — КРИЧАТ ПОГРАНИЧНИКИ РФ РЫБАКАМ
  7. Муженко розказав основне завдання флоту на Азові. Український мілітарний портал. 2018-10-02. 
  8. У Бердянську відкрито вербувальний центр Військово-Морських Сил України. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 2016-09-17. Процитовано 13 жовтня 2018. 
  9. Україна створить катерне угрупування на Азовському морі. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 2018-09-07. Процитовано 7 вересня 2018. 
  10. На Азовське море прибув перший бронекатер ВМСУ. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 2018-09-08. Процитовано 8 вересня 2018. 
  11. На Азовське море розпочалось перекидання артилерійських катерів. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 2018-09-08. Процитовано 8 вересня 2018. 
  12. У Бердянську на воду спустили два артилерійські катери. Український мілітарний портал. 2018-09-11. 
  13. Українські військові кораблі йдуть на Азов через Керченську протоку. https://mil.in.ua/Український мілітарний портал. 2018-09-23. Процитовано 23 вересня 2018. 
  14. Що протиставила РФ «Донбасу» та «Корець» під час руху. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 2018-09-24. Процитовано 24 вересня 2018. 
  15. «Донбас» і «Корець» в Маріуполі: кораблі ВМС ЗС України прибули до пункту призначення, незважаючи на провокації. Міністерство оборони України. 2018-09-25. 
  16. Інтерв'ю з командиром походу кораблів “Донбас” і “Корець” до Азову. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 2018-10-03. Процитовано 3 жовтня 2018. 
  17. "Другого Криму не буде" - командувач ВМС України Воронченко
  18. МБАК «Кременчук» випробував адаптований до морських умов ПТРК «Бар’єр». http://milnavigator.com.ua/. Військовий навігатор України. 2018-11-20. Архів оригіналу за 2018-11-21. Процитовано 20 листопада 2018. 
  19. Російський корабель таранив буксир ВМС. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 2018-11-25. Процитовано 25 листопада 2018. 
  20. Російський корабель протаранив у морі буксир ВМСУ. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 2018-11-25. Процитовано 25 листопада 2018. 
  21. ВМС сформували дивізіон на Азовському морі. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 2019-12-05. Процитовано 6 грудня 2019. 

Посилання[ред. | ред. код]