Азовські дозорні вежі
| Азовські сторожові каланчі рос. Азовские сторожевые каланчи | |
|---|---|
| 47°07′31″ пн. ш. 39°27′38″ сх. д. / 47.12548000002777826° пн. ш. 39.46068600002777771° сх. д.Координати: 47°07′31″ пн. ш. 39°27′38″ сх. д. / 47.12548000002777826° пн. ш. 39.46068600002777771° сх. д. | |
| Країна | Росія |
| Місто | Азов |
| Тип | пам'ятка і археологічна пам'ятка |
| Перша згадка | 1663 |
  Азовські сторожові каланчі Азовські сторожові каланчі (Росія) | |
 | |
.jpg)
Азовські дозорні вежі (рос. Азовские сторожевые каланчи) — споруди, що були побудовані в 1660-х роках Османської імперією на берегах Дону поблизу міста Азова (Ростовська область)[1].
Історія[ред. | ред. код]
У 1663 році на відстані 3 верст від Азовської фортеці на берегах Дону[1], в місці, де відбувається розподіл річки на 2 рукави[2], турками були побудовані дві башти-каланчі: Вардін-хула і Джан-хула, які згодом стали відомі як Новосергіївська і Никонівська вежі. Вежі були з'єднані між собою трьома залізними ланцюгами, що дозволяло перегороджувати шлях по Дону суднам до відкритого моря[1].
Хоча спроба відвоювання Азова у турків у 1695 році була невдалою, але в ході цих дій були зайняті вежі-каланчі[2]. Для цього були набрані добровольці з донських козаків, які повинні були атакувати вежі — кожному з них було обіцяно винагороду в розмірі 10 рублів. Першу каланчу взяли 14 липня, другу в ніч з 14 на 15 липня[3]. У каланчах були знайдені турецькі гармати. Згодом вежі-каланчі стали також відомі як місто Новосергіївський.
З лівого боку Дону за розпорядженням Петра I була створена фортеця невеликих розмірів поблизу вежі-каланчі. Коли була знята облога з Азова в 1695 році, в сторожових каланчах залишилося близько 3 тисяч озброєних стрільців. Навесні 1696 року Новосергіївська фортеця і Никонівська фортеця стали пунктом збору Російської сухопутної армії і флоту. Після того, як Азов став губернським містом, вежі-каланчі перестали володіти настільки важливим історичним значенням. На цій місцевості зараз розташовуються 2 металеві високовольтні електричні опори по обидва боки Дону[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Школьная энциклопедия «Руссика». История России.9-17 вв. — М. : Олма-Пресс Образование, 2003. — 784 с. Ил. С. 13.
- ↑ а б в Михайлушкин П. Азовские сторожевые каланчи // Читай. — 1998. — № 50. — С.23. Архів оригіналу за 13 березня 2017. Процитовано 6 липня 2017.
- ↑ Османская угроза России — 500 лет противостояния/ Авторы: Александр Широкорад
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |