Перейти до вмісту

Азійські гірські агами

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
?Азійські гірські агами
Агама кавказька
Біологічна класифікація
Домен:Ядерні (Eukaryota)
Царство:Тварини (Animalia)
Тип:Хордові (Chordata)
Підтип:Черепні (Craniata)
Інфратип:Хребетні (Vertebrata)
Клас:Плазуни (Reptilia)
Ряд:Лускаті (Squamata)
Підряд:Lacertilia
Родина:Агамові
Підродина:Agaminae
Рід:Азійські гірські агами (Laudakia)
Gray, 1845
Синоніми
Stellio
Посилання
Вікісховище:Laudakia
Віківиди:Laudakia
EOL:14465

Азійські гірські агами (Laudakia) — рід ящірок з родини агамових. Має 21 види. До недавнього часу вони об'єднувалися з агамами родам Acanthocereus або Agama.

Загальна довжина досягає 40—45 см. Колір шкіри коричневий, оливковий, буруватий з численними дрібними крапочками та цятками. Тулуб сплощений, голова відносно широка й пласка, потиличний щиток не збільшений, вушний отвір відкритий. Спинний гребінь не розвинений. Хвостові луски розташовані правильними, поперечними рядками, об'єднаними в сегменти по 2, 3 або 4 кільця. Вушний отвір великий — більше або дорівнює половині діаметра зіниці. Барабанна перетинка розташована поверхнево. Пальці стислі, горловий мішок не розвинений. Здатні до відкидання хвоста.

Спосіб життя

[ред. | ред. код]

Полюбляє гірську, скелясту місцину аридної зони. Ховаються у щілинах між каміннями, звідки витягти агаму дуже важко. Ці агами активні вдень. Часто утворюють "гареми", де самець живе на одній ділянці з декількома самками. Спостерігається демонстративна поведінка, яка виражається у поклонах і кивках голови різної частоти. харчуються комахами, квітами, листям і плодами рослин.

Це яйцекладні ящірки. Самиці відкладають від 2 до 15 яєць.

Розповсюдження

[ред. | ред. код]

Мешкає від Греції і гирла р.Ніл на заході через Малу, Передню і Середню Азію до річки Брахмапутра на сході та Гобійского Алтаю.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Шмальгаузен І. І. Походження наземних хребетних. М., 1964.
  • Peter Uetz & Jakob Hallermann. The Reptile Database - Laudakia
  • Словник-довідник із зоології. – К., 2002.