Азія Ардженто

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Азія Ардженто
італ. Asia Argento
Ім'я при народженні італ. Aria Maria Vittoria Rossa Argento[3]
Народилася 20 вересня 1975(1975-09-20)[4] (48 років)
Рим, Італія
Громадянство  Італія[5][1]
Діяльність кінорежисерка, акторка, ді-джей, співачка, сценаристка, модель, письменниця, кіноакторка, телеведуча, акторка озвучення, продюсерка, активістка
Роки діяльності 1986 — тепер. час
У шлюбі з Michele Civettad[6]
Діти Anna Lou Castoldid
Батьки Даріо Ардженто[3]
Дарія Ніколоді[3]
Брати / сестри Fiore Argentod
IMDb nm0000782
Нагороди та премії

CMNS: Азія Ардженто у Вікісховищі

Азія Ардженто (італ. Asia Argento; ім'я при народженні Арія Марія Вітторія Роза Ардженто італ. Aria Maria Vittoria Rossa Argento; нар. 20 вересня 1975(19750920), Рим) — італійська акторка, кінорежисерка, сценаристка, письменниця та співачка.

Життєпис[ред. | ред. код]

Дочка італійського кінорежисера Даріо Ардженто і акторки Дарії Ніколоді. Її сестра від попереднього шлюбу батька — акторка і модельєрка Фйоре Ардженто (нар. 1970)[7].

Акторську кар'єру розпочала 1984 року у 10-річному віці, знявшись в телесеріалі «Мрії і реальність». 1992 року зіграла у драматичному фільмі Мікеле Плачідо «Сердечні друзі». Наступного року з'явилася у фільмі жахів свого батька «Травма». 1994 року за роль у фільмі Карло Вердоне «Не будемо більше зустрічатися!» отримала премію Давид ді Донателло як найкраща акторка. Тоді ж зіграла Шарлотту де Сов в історичній драмі «Королева Марго» Патріса Шеро[8]. Другу премію Давид ді Донателло отримала 1997 року за роль у стрічці Пітера дель Монте «Попутниця», де зіграла спільно з Мішелем Пікколі[7].

1994 року відбувся режисерський дебют Ардженто, — нею було знято дві короткомежні стрічки «Prospettive» та «A ritroso». 1996 року створила документальний фільм про свого батька Даріо Ардженто. 1998 року нею створено документальну короткометражку про режисера Абеля Феррару «Abel love Asia»[8]. Тоді ж почала грати в американському кіно, знявшись у стрічці Феррари "Готель «Нова троянда»[7].

2000 році вийшов перший повнометражний художній фільм Ардженто «Пурпурова діва», в якому вона також виконала головну роль. Роком раніше випустила свою першу книгу — «Я люблю тебе, Кірк» (I love you Kirk)[9].

2004 року вийшов другий повнометражний кінофільм Ардженто «Ціпоньки» — екранізація скандальновідомого роману Джей Ті Лерой[10]. Головну роль знову зіграла сама Ардженто, а її партнерами по знімальному майданчику стали Пітер Фонда, Орнелла Муті, Мерілін Менсон та Вайнона Райдер[7].

2006 року зіграла графиню дю Баррі у фільмі «Марія-Антуанетта» Софії Копполи.

2014 року вийшла нова режисерська робота Ардженто — «Зрозумій мене, якщо зможеш»[11]. Над музикою до фільму працював Браян Молко, соліст гурту Placebo, з яким раніше акторка виконала пісню Сержа Генсбура «Je t'aime…moi non plus».

2017 року Азія Ардженто була в числі акторок, що публічно висунули звинувачення в сексуальних домаганнях проти американського кінопродюсера Гарві Ванштайна[12].

У січні 2021 року вийшла автобіографічна книга Азії Ардженто «Анатомія дикого серця» (італ. Anatomia di un cuore salvaggio)[13].

Особисте життя[ред. | ред. код]

Її перша дитина — Анна Лу — народилася 2001 року. Батько дівчинки — італійський рок-музикант Марко Кастольді, соліст гурту Bluvertigo, відомий під псевдонімом Морган. Ардженто назвала дочку на честь своєї сестри Анни Черолі (1972—1994), що трагічно загинула в результаті нещасного випадку на мотоциклі[14].

27 серпня 2008 року Ардженто вийшла заміж за режисера Мікеле Чіветта. Їхній син Ніколя Джованні народився 2008 року у Римі. Розлучилися 2012 року[15].

На початку 2017 року у пресі з'явилися повідомлення про стосунки Ардженто з американським шеф-кухарем Ентоні Бурденом,[16] який покінчив життя самогубством 8 червня 2018 року у Франції.

У Ардженто напружені стосунки з багатьма зірками Голлівуду, зокрема з Дженніфер Еністон, яку Азія звинуватила в тому, що вона не дозволила своєму тодішньому чоловікові Бреду Пітту грати в її стрічці через ревнощі. При зустрічі вона пожбурила келих вина в голову Еністон[17].

Вибрана фільмографія[ред. | ред. код]

Акторка

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1985 с Мрії і реальність Sogni e bisogni Джада
1989 ф Зоопарк Zoo Мартіна
1989 ф Собор La chiesa Лотте
1992 ф Сердечні друзі Close Friends Симона
1998 ф Травма Trauma Аура Петреску
1993 ф Заслужений до шлюбу Condannato a nozze Олівія
1994 ф Не будемо більше зустрічатися! Perdiamochidi vista! Аріанна
1994 ф Королева Марго La reine Margot Шарлотта де Сов
1996 ф Попутниця Compagna di viaggio Кора
1996 ф Синдром Стендаля La Sindromo de Stedhal Анна Манні
1998 ф Привид опери The Phantom of the Opera Крістіна Дае
1998 ф Готель «Нова троянда» New Rose Hotel Сенді
2000 ф Знедолені Les Misérables Епоніна Тенардьє
2000 ф Пурпурова діва Scarlet Diva Анна Баттіста
2002 ф Три ікси xXx Елена
2004 ф Ціпоньки The Heart Is Decetful Above All Things Сара
2005 ф Земля мертвих Land of the Dead Слек
2006 ф Марія-Антуанетта Marie Antoinette графиня Жанна дю Баррі
2007 ф Казки стриптиз-клубу Go Go Tales Монро
2007 ф Вихід на посадку Boarding Gate Сандра
2011 ф Острів Isole Мартіна
2012 ф Не заходити, ми не одягнені Do Not Disturb Моніка
2013 ф Нав'язливі ритми Cadences obstinées Марго
2014 с Рудольфо Валентино: Легенда Rodolfo Valentino - La leggenda Наташа Рамбова

Режисер

  • 2000 — Пурпурова діва (англ. Scarlet Diva)
  • 2004 — Ціпоньки (англ. The Heart Is Deceitful Above All Things)
  • 2014 — Зрозумій мене, якщо зможеш (англ. Misunderstood)

Нагороди та номінації[ред. | ред. код]

Давид ді Донателло

  • 1994 — Найкраща акторка (Не будемо більше зустрічатися!)
  • 1997 — Найкраща акторка (Попутниця)

Срібна стрічка

  • 1993 — Номінація на найкращу акторку (Сердечні друзі)
  • 1994 — Номінація на найкращу акторку другого плану (Засуджений до шлюбу)
  • 1995 — Номінація на найкращу акторку (Не будемо більше зустрічатися!)
  • 1997 — Номінація на найкращу акторку (Попутниця)
  • 2006 — Номінація на найкращу акторку (Ціпоньки)
  • 2014 — Номінація на найкращий сценарій («Зрозумій мене, якщо зможеш»)
  • 2014 — Nastro Bulgari («Зрозумій мене, якщо зможеш»)

Золотий глобус (Італія)

  • 1989 — Найкраща акторка (Зоопарк)
  • 1996 — Номінація на найкращу акторку (Попутниця)
  • 2007 — Globo d'oro europeo
  • 2012 — Найкраща акторка (Острів)

Золотий кубок

  • 1996 — Найкраща акторка (Попутниця)

Золота хлопавка

  • 1989 — Найкраща акторка (Не будемо більше зустрічатися!)
  • 1996 — Найкраща акторка (Синдром Стендаля)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #136085067 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б в Discogs — 2000.
  4. GeneaStar
  5. Національна бібліотека Франції — 1537.
  6. https://web.archive.org/web/20180820234811/https://www.diredonna.it/asia-argento-si-e-separata-da-michele-civettta-1637536.html
  7. а б в г Страховская, Ольга (4 вересня 2018). Самая одинокая девушка в мире История Азии Ардженто — актрисы, режиссера и активистки #MeToo, которую обвиняют в совращении несовершеннолетнего. Meduza. Архів оригіналу за 4 серпня 2023. Процитовано 14 жовтня 2023. (рос.)
  8. а б Asia Argento's Scarlet Diva- Filmmaker Magazine - Fall 2000. www.filmmakermagazine.com. Архів оригіналу за 6 лютого 2020. Процитовано 6 лютого 2020.
  9. https://www.popsugar.com/celebrity/who-asia-argento-44133444
  10. SuicideGirls. SuicideGirls. Архів оригіналу за 6 лютого 2020. Процитовано 6 лютого 2020.
  11. Incompresa: il racconto a cuore aperto di Asia Argento. XL Repubblica.it (it-IT) . Архів оригіналу за 6 лютого 2020. Процитовано 6 лютого 2020.
  12. Redden, Molly (11 жовтня 2017). Three women accuse Weinstein of rape as Paltrow and Jolie allege sexual harassment. The Guardian (en-GB) . ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 14 жовтня 2017. Процитовано 13 квітня 2020.
  13. Fantasia, Di Giuseppe (26 січня 2021). Anatomia di un cuore selvaggio, capitoli molto intimi dall'autobiografia di Asia Argento. Marie Claire (it-IT) . Архів оригіналу за 29 січня 2021. Процитовано 31 січня 2021.
  14. Asia Argento ricorda la sorella morta: «Avrebbe compiuto 43 anni». VanityFair.it (італ.). 10 червня 2015. Архів оригіналу за 11 червня 2015. Процитовано 6 лютого 2020.
  15. Asia Argento si è separata da Michele Civettta. DireDonna (it-IT) . 18 травня 2012. Архів оригіналу за 6 лютого 2020. Процитовано 6 лютого 2020.
  16. Anthony Bourdain shows off romance with Italian star Asia Argento. Fox News (амер.). 16 травня 2017. Архів оригіналу за 6 лютого 2020. Процитовано 6 лютого 2020.
  17. Asia Argento / Азия Ардженто в журнале EGO. valse-boston.livejournal.com. Архів оригіналу за 6 лютого 2020. Процитовано 6 лютого 2020.

Посилання[ред. | ред. код]