Айвазовський Іван Костянтинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Айвазовський Іван Костянтинович
Հովհաննես Այվազյան
Aivazovsky portrait by Tyranov.jpg
Портрет написаний Олексієм Тиряновим
Дата народження 17 (29) липня 1817(1817-07-29)
Місце народження Феодосія, Таврійська губернія, Російська імперія
Дата смерті 19 квітня (2 травня) 1900(1900-05-02) (82 роки)
Місце смерті Феодосія, Таврійська губернія, Російська імперія
Національність вірменин
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Жанр художник-мариніст
Напрямок Романтизм
Нагороди
Кавалер ордена Почесного легіону
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Білого Орла (Російська Імперія)
Орден Святого Олександра Невського
Орден Святого Володимира 2 ступеня
Орден Меджида 1 ступеня

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Іва́н Костянти́нович Айвазо́вський (рос. Иван Константинович Айвазовский, вірм. Հովհաննես Այվազյան — Ованес Айвазян,17 (29) липня 1817(18170729), Феодосія, Таврійська губернія, Російська імперія — 19 квітня (2 травня) 1900, Феодосія, Таврійська губернія, Російська імперія) — живописець-мариніст вірменського походження[1] . Створив понад 6 тисяч полотен, найвідоміші з котрих морські пейзажі та сцени морських баталій.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився в сім'ї вірменського крамаря, родина якого переселилася в Крим з Галичини в 1812 році. Сім'я жила бідно і вже в 10 років Іван працював у міській кав'ярні. Він прекрасно грав на скрипці і співав, але найбільшою радістю для нього було малювати самоварним вугіллям на стінах будинків. Цей «настінний живопис» помітив архітектор Кох, який подарував Івану перші олівці і папір, а потім показав малюнки градоначальнику І. О. Казначеєву. Олександр Іванович, ставши губернатором, забрав підлітка з собою до Сімферополя, поселив у своєму будинку, віддав до гімназії.

В. Штернберг. Айвазовський в італійському костюмі. 1842

1840 р. Іван Айвазовський подорожував за кордоном, працював у Римі, Неаполі, Сорренто, Венеції, Парижі, Лондоні, Амстердамі. 1845 на запрошення турецького султана побував у Стамбулі. Пізніше відвідував це місто ще вісім разів з 1845 по 1890 та писав полотна на замовлення султанів Османської імперії. 30 цих робіт виставлено в музеї імперії у стамбульському палаці Долмабахче.

Після свого повернення назавжди оселився у Феодосії, де збудував будинок та майстерню, влаштовував виставки, грошові надходження від яких передавав на добродійні цілі, а у 1880 заснував картинну галерею. З 1844 — академік Петербурзької академії мистецтв, а з 1887 — її почесний член. З 1894 — член Товариства південноросійських художників в Одесі.[2]

Наприкінці життя передав у дарунок рідному місту будинок і майстерню, картини й скульптурні композиції. Навіть за кілька годин до смерті художник працював над картиною — «Вибух турецького корабля» (1900).

Усього Айвазовський створив понад 6 тисяч картин, які нині прикрашають музеї світу та приватні колекції.

Могила художника[ред.ред. код]

Могила Айвазовського у Феодосії

Айвазовський похований в огорожі вірменської церкви Сурб Саркіс, в якій він був хрещений і вінчаний з Ганною Микитівною. На його могилі в 1903 році спадкоємці встановили виготовлений у Одесі у 1902 році пам'ятник-саркофаг з цілісного шматка білосніжного мармуру (автор — відомий італійський скульптор Біоджолі). На мармуровій дошці з одного боку викарбуваний надпис вірменською (цитування історика Єлисея Єгіше) "Народившись смертним залишив безсмертну пам'ять", а нижче російською "І. К. Айвазовський народився 1817 — 1900 рр.". З іншого боку надпис вірменською "І. К. Айвазовський народився 1817 р. 17 липня, помер у 1900 р., 19 квітня"[3].

Поряд з Іваном Костянтиновичем поховано його другу дружину Ганну Микитівну Саркисову-Бурназян (1856—1944).

Творчість[ред.ред. код]

Ранні твори, такі як «Морський берег» (1840), «Дев'ятий вал» (1850) та ін., написані Айвазовським під впливом романтизму.

Пізніше у творчості художника оселилися реалістичні мотиви: «Чорне море» (1881), «Серед хвиль» (1898).

  • Особливо відомий як баталіст, картинами:
    • «Чесменський бій» (1848),
    • «Наваринський бій» (1848),
    • «Пожежа Москви в 1812 р.» (1851),
    • «Сінопський бій» (1853),
    • «Облога Севастополя» (1854),
    • «Бій пароплава „Веста“» (1877),
    • «Узяття Карса» (1881),
    • «Чорноморський флот у Феодосії» (1890),
    • «Бій брига „Меркурій“» (1892) та ін.
  • Картини українських пейзажів та на побутові теми:
    • «Чумаки в степу вночі» (1855),
    • «Очерет на Дніпрі» (1857),
    • «Український пейзаж» (1868),
    • «Млин на березі річки. Україна» (1880).
    • «Весілля в Україні» (1891),
    • «Під час жнив» (1891).

Деякі полотна присвятив перебуванню Олександра Пушкіна на берегах Чорного моря.

Галерея робіт[ред.ред. код]

Визнання[ред.ред. код]

З 2006 року на аукціонах було продано робіт Айвазовського на суму понад 3,200,000 доларів. Міжнародний авторитет творчості Айвазовського росте і далі, так 14 червня 2007 на англійському аукціоні було продано полотно Айвазовського за 2,710,000 фунтів — найбільша ціна, що коли-небудь була сплачена за його картину[4]. А 22 квітня 2009 року картину Івана Айвазовського «Відплиття Колумба із Палоса» було продано за 1 млн. 594 тис. доларів на аукціоні «Сотбіс» в Нью Йорку.[5].

Пам'ять[ред.ред. код]

Пам'ятник у Сімферополі
Будинок, в якому мешкав І.К.Айвазовський

У будинку Айвазовського в Феодосії діє художня галерея його імені, з якої 11 липня[6] 2016 року було вивезено 38 картин до Третьяковської галереї[7], а перед будинком йому встановлено пам'ятник.

Братам Івану і Габріелу Айвазовськім встановлено пам'ятник у Сімферополі.

Іменем художника названі вулиці міст (див. вулиця Айвазовського) і деякі населені пункти.

На його честь названо залізничну станцію та астероїд 3787 Айвазовський[8].

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Айвазовский, Гайвазовский, Иван Константинович — Велика радянська енциклопедія
  2. Айвазовский и Одесса. 
  3. Газета "Одесские новости" № 5847 за 1.01.1903
  4. [1] Повідомлення про аукціон Christie's від John Varoli на Bloomberg.com
  5. [2] Повідомлення про аукціон «Сотбіс» на сайті російської служби Бі-Бі-Сі
  6. ЕСПРЕСО — Окупанти вивезли з Криму до Росії 38 картин Айвазовського
  7. Українська правда — 38 картин Айвазовського з Криму вивезли до Москви
  8. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]