Айзенберг Михайло Натанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Михайло Айзенберг
Mikhail Aizenberg.JPG
Михайло Айзенберг (2012)
Ім'я при народженні Михайло Натанович Айзенберг
Народився 23 червня 1948(1948-06-23) (71 рік)
Москва, СРСР
Громадянство СРСР, Росія
Діяльність поет, есеїст
Alma mater Московський архітектурний інститут
Мова творів російська
Нагороди

Михайло Айзенберг у Вікісховищі?

Михайло Натанович Айзенберг (нар. 23 червня 1948, Москва) — російський поет, есеїст, літературний критик.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в 1948 в Москві. Закінчив Московський архітектурний інститут, працював архітектором-реставратором. За радянських часом не публікувався, в пострадянській Росії випустив шість книг віршів та чотири книги есе про сучасну російську поезію. Викладав в Школі сучасного мистецтва при Російському державному гуманітарному університеті. Керував виданням поетичної книжкової серії видавництва «ОГИ», а потім аналогічною серією «Нового видавництва».

Творчість[ред. | ред. код]

Поезія Айзенберга не має зовнішніх ефектів та прагне граничного аскетизму виразних засобів в рамках класичної просодії — в цьому відношенні Айзенберг наслідує приклад Владислава Ходасевича. Ліричний суб'єкт віршів Айзенберга набуває, як і у Ходасевича, стоїчні риси, причому обґрунтування цього стоїцизму з часом еволюціонує від соціального (природне для пізньорадянських років відчуття затхлості культурної атмосфери та неможливості творчої реалізації) до екзистенціального.

Статті Айзенберга присвячені ключовим фігурам російської поезії другої половини XX століття — Йосипу Бродському, Всеволоду Некрасову, Євгену Харитонову і відрізняються тонкістю та глибиною конкретних спостережень у поєднанні з прагненням вписати окремих авторів в широкий контекст культурного руху.

Політичні погляди[ред. | ред. код]

У березні 2014 року, після російської інтервенції в Україну, разом з рядом інших відомих діячів науки і культури Росії висловив свою незгоду з політикою російської влади в Криму. Свою позицію вони виклали у відкритому листі[1]

Визнання[ред. | ред. код]

Праці[ред. | ред. код]

  • Указатель имен: Стихи. — М.: Гендальф, 1993.
  • Пунктуация местности: Стихи. — М.: АРГО-РИСК, 1995.
  • Взгляд на свободного художника: Статьи. — М.: Гендальф, 1997.
  • За Красными воротами: Стихи 1997–1999 гг. — М.: ОГИ, 2000.
  • Другие и прежние вещи. — М.: Новое литературное обозрение, 2000.
  • В метре от нас. — М.: Новое литературное обозрение, 2004.
  • Оправданное присутствие: Статьи. — М.: Baltrus, Новое издательство, 2005.
  • Контрольные отпечатки. — М.: Новое издательство, 2007.
  • Рассеянная масса. М.: Новое издательство, 2008
  • Переход на летнее время М.: Новое литературное обозрение, 2008

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]