Айзенберг Яків Єйнович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Айзенберг Яків Єйнович
Народився 13 червня 1934(1934-06-13)
Харків, Українська СРР, СРСР
Помер 3 липня 2004(2004-07-03) (70 років)
Раанана, Петах-Тіква[d], Центральний округ, Ізраїль
Країна  Українська Радянська Соціалістична Республіка
 Україна
 Ізраїль
Діяльність фізик
Alma mater НТУ «ХПІ»
Науковий ступінь доктор технічних наук
Нагороди
Ленінська премія Державна премія СРСР Заслужений діяч науки і техніки України

Яків Єйнович Айзенберг (нар. 13 червня 1934, Харків — пом. 3 липня 2004, Раанана, Ізраїль— український вчений, головний теоретик чотирьох поколінь систем керування ракетно-космічної техніки. Заслужений діяч науки і техніки України. Доктор технічних наук, професор, академік.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 13 червня 1934 року в місті Харків.

У 1956 році закінчив Харківський політехнічний інститут, радіотехнічний факультет.

З 1956 року працював інженером у спеціальному конструкторському бюро ОКБ-692 (НВО «Електроприлад»), згодом реорганізоване у ВАТ «Хартрон». З 1990 року генеральний конструктор — генеральний директор ВАТ"Хартрон". З 1995 року Генеральний директор та генеральний конструктор науково-виробничого об'єднання «Хартрон».

Серед найбільш відомих проектів, розроблених під керівництвом Якова Айзенберга — старти найдосконалішої у світі стратегічної ракети SS-18 «Сатана», надважкої ракети-носія «Енергія», створення й запуск функціонально-вантажного блоку «Зоря», що поклали початок будівництву нової Міжнародної космічної станції.

У жовтні 2000 року автомобіль, у якому Яків Єйнович їхав у Київ, неподалік від міста Валки врізався в дерево. Яків Єйнович одержав струс мозку, переломи ключиці й ребра, довгий час перебував на лікуванні у відділенні нейрохірургії Харківської обласної лікарні.

У січні 2002 року подав у відставку й виїхав до Ізраїлю, де жили його діти. Помер Яків Єйнович Айзенберг 3 липня 2004[1] року, похований у місті Раанана, за 15 км від Тель-Авіва.

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

Член Міжнародної академії астронавтики (IAA), Міжнародної академії інформації (IAI), Міжнародної академії лідерства в бізнесі і керуванні, Академії космонавтики ім. К. Э. Ціолковського, Академії навігації і керування рухом Російської академії навігаційних наук (РАНН), Академії технологічних наук України (АТНУ), Інституту інженерів по електротехніці й електроніці США (IEEE).

Автор наукових праць[ред. | ред. код]

  • Динамические свойства летательного аппарата с ЖРД и требования к автомату стабилизации: учеб. пособие / Я. Е. Айзенберг, Ю. М. Борушко.- Х., 1984. — 97 с.
  • Ракеты. Жизнь. Судьба: воспоминания / Я. Е. Айзенберг. — Харьков: Инвестор, 2010. — 159 с. — ISBN 978-966-8371-30-1[2]

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Щотижневик «MediaPost». Архів оригіналу за 13 квітня 2014. Процитовано 23 серпня 2012.
  2. Библиотека ЕУСПб. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 19 лютого 2022.

Посилання[ред. | ред. код]