Перейти до вмісту

Айлін Марі Коллінз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Айлін Марі Коллінз
Eileen Marie Collins
Айлін Марі Коллінз
Дата народження19 листопада 1956(1956-11-19) (69 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народженняЕлміра, Нью-Йорк, США Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma mater:Сірак’юзький університет, Школа льотчиків-випробовувальників ВПС СШАd, Elmira Free Academyd, Вебстерський університетd (1989)[1], Стенфордський університет (1986)[1] і Corning Community Colleged (1976)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Місії:STS-63, STS-84, STS-93, STS-114
Час у космосі:36 діб 8 год. 10 хв. 8 с.
Нагороди:
Командир Місія Коллінз і STS-114 екіпаж на шляху до стартового майданчика.

Айлін Марі Коллінз (англ. Eileen Marie Collins); нар. 19 листопада 1956, м Ельміра, штат Нью-Йорк) — американська астронавтка. Залишила НАСА 1 травня 2006 р., полковник у відставці Військово-повітряних сил США. Колишня військова викладачка і льотчиця-випробувачка, Коллінз — перша (в порядку експерименту) пілот і перша жінка-командир Спейс Шаттла. Нагороджена кількома медалями. Коллінз провела в космосі за 4 польоти 36 днів 8 годин і 10 хвилин.

Освіта

[ред. | ред. код]
  • 1974 — Вільна академія в місті Ельміра (штат Нью-Йорк, США)
  • 1978 — Сиракузький університет (бакалавр в галузі математики та економіки)
  • 1986 — Стенфордський університет (магістр у галузі економіки)
  • 1989 — Вебстарський університет (магістр в галузі космічних систем управління)
  • 1990 — школа льотчиків-випробувачів на авіабазі Едвардс (штат Каліфорнія, США).

Служба у ВПС США

[ред. | ред. код]
  • 1979 проходила льотну підготовку на авіабазі Венса (штат Оклахома, США).
  • 1979—1982 — Інструктор на авіабазі Венса.
  • 1983—1985 — Пілот транспортного літака «С-141» та інструктор на авіабазі Тревіс (штат Каліфорнія, США).
  • 1986 проходила навчання в Технологічному інституті ВПС США.
  • 1986—1989 — Викладач в Академії ВПС США.

Як пілот транспортного літака брала участь в операції проти Гренади в жовтні 1983 року. Загальний наліт понад 500 годин на літаках 30 типів.

Польоти

[ред. | ред. код]
Коллінз в модулі Звєзда

Коллінз було відібрано до групи кандидатів в астронавти 1992 року й у своєму першому польоті STS-63 1995 р. пілотувала Спейс Шаттл Діскавері, який стикувався з російською космічною станцією Мир. За успішний політ як першої жінки-пілота шаттла Коллінз отримала Приз Хармона. Також вона пілотувала STS-84 в 1997 р.

Коллінз також була першою жінкою — командиром американського космічного корабля Спейс шаттл Колумбія — STS-93, який стартував в липні 1999 року і вивів на орбіту телескоп «Чандра»[2][3][4][5].

Коллінз командувала місією STS-114 — «повернення до польотів». Політ перевіряв підвищені заходи безпеки й поповнював запаси Міжнародної космічної станції. Шаттл стартував 26 липня 2005 p. і приземлився 9 серпня 2005 p. Під час STS-114 Коллінз стала першою астронавткою, яка здійснила маневр — «перекид» шатлом на 360 градусів. Астронавти з борту МКС зробили фотографії «живота» шаттла. Це було необхідно, щоб перевірити, що немає ніякої загрози через термозахисні плитки, що відвалилися, при поверненні Шаттла.

1 Травня 2006 р. Коллінз оголосила, що вона покине НАСА, щоб проводити більше часу зі своєю сім'єю і зайнятися іншою діяльністю[6]. Після її відставки з НАСА, вона була помічена як аналітикиня програми Шаттл, що висвітлює старти й приземлення в CNN.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Батьками Коллінз були Джеймс Е. і Роуз Марі Коллінз, іммігранти з графства Кантрі Корк, Ірландія. У неї є три рідних брати. З дитинства Коллінз проявляла інтерес до космічних польотів і сама хотіла полетіти в космос.

Після отримання освіти залишилася в Вансі та протягом трьох років навчалась пілотування на Т-38 (Кіготь), потім перейшла на C-141 (Starlifter) в Авіаційній базі ВПС Тревіса, Каліфорнія. З 1986 по 1989 навчалася в американській Академії Повітряних сил в Колорадо, де стала доцентом математики й навчала пілотування на Т-41. У 1989 році Коллінз стала другою з жінок США, хто навчається пілотувати. Далі була школа Льотчика-випробувача Повітряних сил, диплом в класі 89B. Була відібрана для навчання за програмою астронавтики в 1990 році.

Коллінз одружилася з пілотом Пета Юнгса в 1987 році, у них двоє дітей.

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. 1 2 3 Hoffman R. LinkedIn — 2003.
  2. ↑ Official NASA Bio. Архів оригіналу за 28 лютого 1997. Процитовано 24 листопада 2014.
  3. ↑ STS-114 Eileen Collins Crew Profile. Архів оригіналу за 10 квітня 2005. Процитовано 24 липня 2025.
  4. ↑ Spacefacts biography of Eileen Collins. Архів оригіналу за 21 березня 2002. Процитовано 24 листопада 2014.
  5. ↑ A 1999 US Magazine profile. Архів оригіналу за 11 травня 2008. Процитовано 24 листопада 2014. [Архівовано 2008-05-11 у Wayback Machine.]
  6. ↑ Space .com article detailing the announcement of her retirement [Архівовано 23 травня 2009 у Wayback Machine.] May 1, 2006

Джерела

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Айлін_Марі_Коллінз&oldid=45925452