Айлін Марі Коллінз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Айлін Марі Коллінз
Eileen Marie Collins
Commander Eileen Collins - GPN-2000-001177.jpg
Айлін Марі Коллінз
Дата народження 19 листопада 1956(1956-11-19) (61 рік)
Місце народження Ельміра, Нью-Йорк, США
Місії: STS-63, STS-84, STS-93, STS-114
Час у космосі: 36 доб 8 год 10 хв 8 с
Командир Місія Коллінз і STS-114 екіпаж на шляху до стартового майданчика.

Айлін Марі Коллінз (англ. Eileen Marie Collins); нар. 19 листопада 1956 р., м Ельміра, штат Нью-Йорк) — американський астронавт. Залишила НАСА 1 травня 2006 р., полковник у відставці Військово-повітряних сил США. Колишній військовий викладач і льотчик-випробувач, Коллінз — перша (в порядку експерименту) пілот і перша жінка-командир Спейс Шаттла. Була нагороджена кількома медалями за свою роботу. Полковник Коллінз провела в космосі за 4 польоту 36 днів 8 годин і 10 хвилин.

Освіта[ред.ред. код]

  • 1974 — Вільна академія в місті Ельміра (штат Нью-Йорк, США)
  • 1978 — Сіракузький університет (бакалавр в галузі математики та економіки)
  • 1986 — Стенфордський університет (магістр у галузі економіки)
  • 1989 — Вебстарський університет (магістр в галузі космічних систем управління)
  • 1990 — школа льотчиків-випробувачів на авіабазі Едвардс (штат Каліфорнія, США).

Служба у ВПС США[ред.ред. код]

  • 1979 проходила льотну підготовку на авіабазі Венса (штат Оклахома, США).
  • 1979—1982 роках. — Інструктор на авіабазі Венса.
  • 1983—1985 роках. — Пілот транспортного літака «С-141» та інструктор на авіабазі Тревіс (штат Каліфорнія, США).
  • 1986 проходила навчання в Технологічному інституті ВПС США.
  • 1986—1989 роках. — Викладач в Академії ВПС США.

Як пілот транспортного літака брала участь в операції проти Гренади в жовтні 1983 року. Загальний наліт понад 500 годин на літаках 30 типів.

Польоти[ред.ред. код]

Коллінз в модулі Зірка.

Коллінз була відібрана до групи кандидатів в астронавти 1992 року і у своєму першому польоті STS-63 1995 р. управляла Спейс Шаттлом Діскавері як пілот, який стикувався з російською космічною станцією Мир. За успішний політ як першої жінки-пілота шаттла Коллінз отримала Приз Хармона. Також вона була пілотом на STS-84 в 1997 р.

Коллінз також була першою жінкою — командиром американського космічного корабля Спейс шаттл Колумбія — STS-93, який стартував в липні 1999 року і вивів на орбіту телескоп «Чандра»[1][2][3][4].

Коллінз командувала місією STS-114 — «повернення до польотів». Політ перевіряв підвищені заходи безпеки і поповнював запаси Міжнародної космічної станції. Шаттл стартував 26 липня 2005 p. і приземлився 9 серпня 2005 p. Під час STS-114 Коллінз стала першим астронавтом, яка здійснила маневр — «перекид» шатлом на 360 градусів. Астронавти з борту МКС зробили фотографії «живота» шаттла. Це було необхідно, щоб перевірити, що немає ніякої загрози через термозахисні плитки, що відвалилися, при поверненні Шаттла.

1 Травня 2006 р. Коллінз оголосила, що вона покине НАСА, щоб проводити більше часу зі своєю сім'єю і зайнятися іншою діяльністю[5]. Після її відставки з НАСА, вона була помічена як аналітик програми Шаттл, що висвітлює старти і приземлення в CNN.

Особисте життя[ред.ред. код]

Батьками Коллінз був Джеймс Е. і Роуз Марі Коллінз, іммігранти з графства Кантрі Корк, Ірландія. У неї є три рідних брата. З дитинства Коллінз проявляла інтерес до космічних польотів і сама хотіла полетіти в космос.

Після отримання освіти вона залишилася в Вансi і протягом трьох років навчала пілотуванню на Т-38 (Кіготь), потім перейшла на C-141 (Starlifter) в Авіаційній базі ВПС Тревіса, Каліфорнія. З 1986 по 1989 вона навчалася в американській Академії Повітряних сил в Колорадо, де вона стала доцентом математики і навчала пілотуванню на Т-41. У 1989 році Коллінз стала другою з жінок США, хто навчається на пілота. Далі була школа Льотчика-випробувача Повітряних сил, отримала диплом в класі 89B. Вона була відібрана для навчання за програмою астронавта в 1990 році.

Коллінз вийшла заміж за пілота Пета Юнгса в 1987 році, у них двоє дітей.

Посилання[ред.ред. код]

  1. Official NASA Bio
  2. [http: //www.nasa .gov / vision / space / preparingtravel / eileen_collins_profile.html STS-114 Eileen Collins Crew Profile]
  3. Spacefacts biography of Eileen Collins
  4. A 1999 US Magazine profile
  5. Space .com article detailing the announcement of her retirement May 1, 2006

Джерела[ред.ред. код]