Аймаки (народ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Аймаки́ (чараймаки, чор-аймак — чотири племені) — войовничі іранізовані племена: джемшиди, фірюзкухи, теймені і західні хазарейці, — які живуть у північно-західному Афганістані та північно-східному Ірані. Це племена різного походження, разом їх об'єднує мова, релігія та спосіб життя. Мова — таджицька. За релігією аймаки — мусульмани (здебільшого суніти). Заняття — скотарство і землеробство (переважно богарне). Ще в середині 20-го століття вели кочовий чи напівкочовий спосіб життя.

За етногенезом аймаки мають різне походження: хазарейці — монгольське, джемшиди — іранське, інші змішане тюрко-іранське. Близькою до аймаків є народність теймурі іранського походження, що живе в провінції Герат.

Загальна кількість — 1,6 млн. Області проживання — гірські або передгірські пустелі Гор (афганська провінція) та степами в солоних озерах біля ірано-афганського кордону. Багато представників цього народу досі живуть в тимчасових юртах і перекочовують, створюючи тимчасові поселення. Афганські аймаки в більшості сповідують сунітський іслам, в той час як іранські — шиїтський.

Діалекти аймаків характеризуються як приналежні до персо-таджицького континууму діалектів. В Афганістані вони офіційно вважаються говірками дарі, а в перепису чараймаків вказують як таджиків.

Література[ред. | ред. код]