Аймак (історія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Аймак (монг. Аймаг, Ayimagh.svg [æːmɑ̆ɡ̊]; спрощ.: 艾马克; кит. трад.: 艾馬克; піньїнь: àimǎkè; «плем'я») — плем'я в монголів; в давнину група споріднених сімей, які вважають, що походять від одного предка і кочують на одній території. Як показують генетичні дослідження подібні групи насправді зазвичай не маюють спільного предка. Легендарний пращур це спосіб надати групі звичне та легітимне пояснення єдності. Пізніше, словом аймак називали велике феодальне володіння, ханство. В період манбьжурського панування (1691-1911) владу монгольських ханів в аймаках була фактично ліквідовано й передано маньжурським урядовцям — амбаням.

Історія[ред. | ред. код]

Аймак — адміністративно-територіальна одиниця племінного походження у монголів і спроріднених із ними народів.

  • Цінська імперія
    • У XV — XIX ст. Внутрішня Монголія поділялася на 4 аймаки, за титулами ханів: Тушетський, Сайн-Нойонський, Дзасагтський, Сеценський.
    • Райони проживання калмиків поділялися на аймаки.* КНР
    • Внутрішня Монголія поділяється на 3 аймаки (盟; провінції)
Бурятські аймаки (1925)

СРСР[ред. | ред. код]

    • У 1923 — 1977 роках Бурято-Монгольська АРСР поділялася на аймаки (райони).
      • 1927—1934:
        • Агінський (центр — село Агинское)
        • Аларський (центр — село Кутулик)
        • Баргузинський (центр — посёлок Баргузин)
        • Баунтовський (центр — заимка Баунт)
        • Боханський (центр — улус Бохан)
        • Верхньоудінський (центр — город Верхньоудинск)
        • Єравнинський (центр — село Сосновка)
        • Закаменський (центр — село Цакир)
        • Кабанський (центр — село Кабанск)
        • Мухоршибірський (центр — село Мухоршибір)
        • Північно-Байкальський (центр — село Душкачан)
        • Селенгінський (центр — село Селендума)
        • Троїцкосавський (центр — город Троїцкосавськ)
        • Тункинський (центр — село Кирен)
        • Хоринський (центр — село Додо-Анінск)
        • Ехіріт-Булагатський (центр — село Усть-Орда)
      • 1935—1936: додано 5 нових аймаків
        • Бічурський (центр — село Бічура)
        • Джидинський (центр — село Петропавлівка)
        • Заиграевський (центр — село Унегетей)
        • Ольхонський
        • Улан-Ононський (центр — село Дульдурга)
      • 1937—1953: додано 7 нових аймаків
        • Байкало-Кударинський (центр — село Байкало-Кудара)
        • Кіжингінський (центр — село Кіжинга)
        • Кударинський (центр — село Кудара)
        • Курумканський (центр — село Курумкан)
        • Окинський (центр — село Орлик)
        • Прибайкальський (центр — село Турунтаево)
        • Торейський (центр — село Торей)

Сучасні[ред. | ред. код]

  • Киргизія
    • айылный аймак — адміністративна одиниця ІІІ рівня.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Рычков, П. И. Топография Оренбургская. 1762.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Советская историческая энциклопедия, Москва, 1961.