Перейти до вмісту

Айнійська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Айнійська мова
Айну, ейну
Поширена вКитаї (Сіньцзян-Уйгурський автономний район)
Носії6.570
Писемністьбезписемна
Класифікація
Коди мови
ISO 639-1нема
ISO 639-2tut
ISO 639-3aib
IETFaib Редагувати інформацію у Вікіданих

Айні́йська мова (айну́, ейну́; абда́л) (самоназва Äynú (ئەينۇ) [ɛjˈnu]; уйг. Абдал тили/ئابدال تىلى; кит. трад. 艾努語, спр. 艾努语, піньїнь àinǔ yǔ) — тюркська мова, якою користуються у Сіньцзян-Уйгурському автономному районі КНР. Належить до карлуцької групи тюркських мов, інколи вважається діалектом уйгурської мови.

Носії мови, ейну, являють собою етнічну групу менше 30 000 осіб, які офіційно у КНР включається до складу уйгурів. Нею користується переважно доросла чоловіча частина народу, в основному у побуті. При спілкуванні зі сторонніми особами, жінками, які не володіють айну, вживається уйгурська мова.

Райони поширення айнійської мови в СУАР

Розповсюдження

[ред. | ред. код]

Мовою айні (ейну) говорить близько 7 тис. чол. у Сіньцзян-Уйгурському автономному районі Китаю. Вона поширена на південних окраїнах пустелі Такла-Макан у Таримській улоговині аж до схилів Куньлуня. Більшість мовців проживає у префектурі Кашгар, особливо у повітах Янгигисар, Янгишар, Яркенд та у кількох поселеннях в районі міста Кашгар; інші носії мови є у префектурі Хотан у повітах Хотан, Лоп і Каракаш.

Лексика

[ред. | ред. код]

У лексиці значна питома вага іранізмів, тоді як фонетика і граматика зберігають тюркський характер.

Фонетика

[ред. | ред. код]

Приголосні

[ред. | ред. код]
Приголосні
  Губні Ясенні Передньо-

язикові

Задньо-

язикові

Язичкові Глоткові
Проривні pb td    kg q    
Африкати       ʧʤ         
Фрикативні  v sz ʃ     χʁ  ɦ
Носові m n    ŋ      
Одноударні    r            
Латеральні    l            
Апроксиманти      j         


Голосні

[ред. | ред. код]
Голосні
  Голосні переднього ряду Голосні переднього ряду Голосні заднього ряду
Неогублені Огублені Неогублені Огублені Неогублені Огублені
Закриті i     ʉ   u
Майже закриті            
Напівзакриті e     ɵ   o
Серединні          
Напіввідкриті ɛ          
Майже відкриті          
Відкриті a          

Посилання

[ред. | ред. код]