Айра Гершвін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Айра Гершвін
англ. Ira Gershwin
Ira-gershwin.jpg
Ім'я при народженні англ. Israel Gershowitz
Псевдо Arthur Francis і Ira Gershwin
Народився 6 грудня 1896(1896-12-06)[1][2][…]
Мангеттен, Нью-Йорк, штат Нью-Йорк, США[4]
Помер 17 серпня 1983(1983-08-17)[1][2][…] (86 років)
Беверлі-Гіллз, окр. Л.-Анджелес, Каліфорнія, США
Поховання Westchester Hills Cemeteryd[4]
Країна Flag of the United States.svg США
Національність Russian Jewsd
Діяльність поет-пісняр, композитор, автор пісень, лібретист, поет
Alma mater Сіті Коледж
Мова творів англійська[1]
Жанр популярна музика
Членство George & Ira Gershwind
Брати, сестри Джордж Гершвін, Arthur Gershwind і Frances Gershwind
У шлюбі з Leonore Gershwind
Нагороди
Сайт: gershwin.com

CMNS: Айра Гершвін у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Айра Гершвін (англ. Ira Gershwin; 6 грудня 1896, Нью-Йорк, США — 17 серпня 1983, Беверлі-Гіллз, США) — американський поет-пісняр, брат відомого композитора Джорджа Гершвіна. У співпраці з братом створив безліч популярних бродвейських постановок, найбільш знамениті з яких є опера «Поргі і Бесс». Після смерті Джорджа Гершвіна співпрацював з композиторами Гарольдом Арленом, Куртом Вайлем, Джеромом Керном та ін.

Біографія[ред. | ред. код]

Справжнє ім'я — Ізраель Гершовиць (англ. Israel Gershovitz). Народився в Нью-Йорку 6 грудня 1896. Його батьки, Морріс (Мойша) і Роза Гершовиць, змінили прізвище на Гершвін задовго до того, як їхні діти стали знаменитими. В молодості Айра був сором'язливим, проводив багато часу за книгами, проте і в школі, і в коледжі він активно співпрацював з декількома шкільними журналами та газетами. У 1914 році закінчив школу Townsend Harris High School, після чого вступив до Сіті Коледж, який, однак, не закінчив[5].

Спочатку Айра працював касиром на підприємстві свого батька. Лише в 1921 році він входить в світ музичного бізнесу, написавши текст для постановки «Дві дівчинки в синьому» (англ. Two Little Girls in Blue). композитора Вінсента Юманза. Постановка була добре сприйнята критикою і дозволила Гершвінові успішно ввійти в театральні кола з першої спроби[5]. Спочатку Айра використовував псевдонім Артур Френсіс (англ. Arthur Francis), від якого відмовився в 1924 році. У 1926 році одружився з Елеонорою Странською (англ. Leonore Strunsky).

З 1924 року Айра починає співпрацювати зі своїм братом Джорджем. Їх першим бродвейським хітом став мюзикл «Lady, Be Good!». Згодом вони створили більше десятка популярних постановок, а також написали музику і тексти для чотирьох фільмів. До числа їх найбільш знаменитих робіт слід віднести оперу «Поргі і Бесс», пісні «The Man I Love», «Fascinating Rhythm», «Someone to Watch Over Me», «I Got Rhythm» та «They Can not Take That Away from Me»[6]. Їх співпраця тривала до раптової смерті Джорджа в 1937 році. Після смерті брата Айра практично нічого не писав протягом трьох років.

Згодом Айра співпрацював з такими відомими композиторами, як Джером Керн (фільм «Дівчина з обкладинки»), Курт Вайль («Куди ми звідси підемо?» та «Lady in the Dark») і Гарольд Арлен («Зірка народилася», «Life Begins at 8:40»)[5]. Провал постановки «Park Avenue» в 1946 році (створеної в співавторстві з композитором Артуром Шварцем) призвів до того, що вона стала своєрідним прощанням Айри з Бродвеєм[7]. У 1947 році він відібрав 11 пісень, написаних Джорджем, які ніколи не публікувалися, написав для них нові тексти і включив їх в фільм «Жахлива міс Пілгрим». Останнім помітним внеском Айри в музику стали тексти для фільму «Kiss Me, Stupid» (1964), хоча більшість критиків вважають останньою його значною роботою фільм «Зірка народилася» (1954). З середини 1960—х років він остаточно відійшов від творчости.

Завдяки старанням американського співака, піаніста і музикознавця Майкла Фейнстейна, який співпрацював з Айрою Гершвіном в останні роки життя поета, деякі з неопублікованих творів братів Гершвінів були опубліковані й виконані вже після смерті Айри[8].

Помер 17 серпня 1983 року в Беверлі-Гіллз[5]. Похований на кладовищі Вестчестер-Гіллз в Гастінгсі-на-Гудзоні (штат Нью-Йорк).

Нагороди та визнання[ред. | ред. код]

Три пісні Айри Гершвіна — «They Can not Take That Away From Me» (1937), «Long Ago and Far Away» (1944) і «The Man That Got Away» (1954) — були номіновані на Премію «Оскар» за кращу пісню до фільму, проте, жодна з них не отримала цієї нагороди.

Разом з Джорджем Кауфманом і Моррі Ріскіндом в 1932 році Айра Гершвін отримав Пулітцерівську премію за драматичний твір для театру (за мюзикл «Of Thee I Sing»)[9].

У 1988 році Каліфорнійському університеті у Лос-Анджелесі була заснована Премія імені Джорджа і Айра Гершвінів за прижиттєві музичні досягнення (в 1936 році брати адаптували одну з пісень мюзиклу «Strike Up the Band», створивши тим самим бойову пісню «Strike Up the Band for UCLA», яку вони і подарували університету)[10]. Лавреатами цієї премії стали Анджела Ленсбері (1988), Рей Чарльз (1991), Бернадетт Пітерс (1995), Френк Сінатра (2000), Стіві Вандер (2002), Джеймс Тейлор (2004), Берт Бакарак (2006) та інші відомі виконавці[11].

4 червня 1998 року в Алеї Слави була відкрита зірка Айри Гершвіна[5].

У 2007 році Бібліотекою Конгресу була заснована Гершвінська премія, названа на честь братів Гершвінів. Першими музикантами, яких відзначили цією нагородою стали Пол Саймон, Стіві Вандер і Пол Маккартні.

Твори[ред. | ред. код]

Мюзикли і опери[ред. | ред. код]

Створені в співавторстві з Джорджем Гершвіном[ред. | ред. код]

  • A Dangerous Maid
  • Primrose
  • Lady, Be Good
  • Tip—Toes
  • Oh, Kay!
  • Strike Up the Band
  • Funny Face
  • Rosalie
  • Treasure Girl
  • Show Girl
  • Girl Crazy
  • Of Thee I Sing
  • Pardon My English
  • Let 'Em Eat Cake
  • «Поргі та Бесс»
  • Crazy for You
  • Nice Work If You Can Get It

Створені в співавторстві з іншими композиторами[ред. | ред. код]

  • Ladies First
  • The Sweetheart Shop
  • Two Little Girls in Blue
  • For Goodness Sake
  • Molly Darling
  • Captain Jinks
  • Shoot the Works
  • Life Begins at 8:40
  • Thumbs Up!
  • Lady in the Dark
  • The Firebrand of Florence
  • Park Avenue

Найбільш відомі пісні[ред. | ред. код]

  • «But Not for Me»
  • «Embraceable You»
  • «I Can not Get Started»
  • «I Got Rhythm»
  • «The Man I Love»
  • «They Can not Take That Away from Me»
  • «Someone to Watch over Me»
  • «'S Wonderful»
  • «The Man That Got Away»
  • «Strike Up the Band»
  • «Sunny Disposish»

Участь у створенні фільмів[ред. | ред. код]

В цілому пісні на вірші Айри Гершвіна звучать в більш ніж трьохстах фільмах. Повний їх перелік доступний на сайті imdb.com[12].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б Encyclopædia Britannica
  3. а б SNAC — 2010.
  4. а б Find a Grave — 1995.
  5. а б в г д Summers, Kim. Ira Gershwin (en). allmusic.com. Архів оригіналу за 2012-08-01. Процитовано 2011-05-23. 
  6. Ira Gershwin (en). pbs.org. Архів оригіналу за 2012-08-01. Процитовано 2011-05-23. 
  7. Thaxter, John. (31 March 2008). Park Avenue (en). The Stage Reviews. Архів оригіналу за 2012-08-01. Процитовано 2011-05-23. 
  8. Mueller, Michael E. Michael Feinstein Biography (en). musicianguide.com. Архів оригіналу за 2012-08-01. Процитовано 2011-05-23. 
  9. Brennan, Elizabeth A. Кто есть кто среди Пулитцеровских лауреатов = Who’s who of Pulitzer Prize winners. — Greenwood Publishing Group, 1999. — P. 100. — ISBN 1573561118.
  10. About Gershwin Award (en). uclalumni.net. Архів оригіналу за 2007-02-14. Процитовано 2011-05-23. 
  11. Gershwin Award Winners (en). uclalumni.net. Архів оригіналу за 2007-09-27. Процитовано 2011-05-23. 
  12. Айра Гершвин на сайте Imdb.com (англ.) (Перевірено 23 травня 2011)

Література[ред. | ред. код]

  • Gershwin, Ira. Lyrics on Several Occasions. — 1st ed. — New York : Knopf, 1959.
  • Rosenberg, Deena. Fascinating Rhythm: The Collaboration of George and Ira Gershwin. — Penguin Books USA, 1991. — ISBN 0-525-93356-5.
  • Gershwin, Ira; Kimball, Robert. The Complete Lyrics of Ira Gershwin. — 1st ed. — New York : Alfred A Knopf, 1993. — ISBN 0394556518.
  • Furia, Philip. Ira Gershwin: The Art of the Lyricist. — 1st ed. — New York : Oxford University Press, 1996. — ISBN 0195082990.

Посилання[ред. | ред. код]