Айра Фредерік Олдрідж

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Айра Фредерік Олдрідж
англ. Ira Frederick Aldridge
Тарас Шевченко, портрет Айри Олдріджа
Ім'я при народженніАйра Фредерік Олдрідж
ПсевдонімАфриканський Росціус
Народився24 липня 1807(1807-07-24)[1][2][3]
Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
Помер7 серпня 1867(1867-08-07)[4] (60 років) або 10 серпня 1867(1867-08-10)[5] (60 років)
Лодзь, Петроковська губернія, Королівство Польське, Російська імперія
ПохованняŁódź Old Cemetery - Evangelical-Augsburg sectiond
Країна США
Національністьафроамериканці[6][7]
Діяльністьактор, актор театру, театральний режисер, драматург, менеджер
Сфера роботитеатр[8], акторське мистецтво[8], драма[8] і менеджмент[8]
Alma materАфриканська вільна школаd
ЗакладAfrican Theatred
Мова творіванглійська
Жанртеатр
У шлюбі зАманда фон Брандтd і Маргарет Ґіллd
Діти (6[9])Лурана Олдріджd, Аманда Олдрідж і Деніел Олдріджd

CMNS: Айра Фредерік Олдрідж у Вікісховищі

А́йра Фредерік О́лдрідж (англ. Ira Frederick Aldridge) (24 липня 18077 серпня 1867) — афроамериканський актор.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в Нью-Йорку (США). На початку 20-х рр. XIX ст. дебютував у невеликому негритянському театрі «Африканська трупа» (Нью-Йорк) в ролі Роли («Пізаро» Р. Шерідана); зіграв ролі Ромео і Гамлета («Ромео і Джульєтта» і «Гамлет» В. Шекспіра). Незабаром театр був розгромлений расистами, і Олдрідж виїхав до Англії, де виступав під час гастролей Е. Кіна. Вчився в університеті в Глазго. У 1826 виступив в невеликому лондонському театрі «Роялті» в ролях Отелло і Аарона («Отелло» і «Тіт Андроник» В. Шекспіра). З 1831 р. він успішно грав у Дубліні, в південній Ірландії, Баті та Единбурзі. Працював у театрах «Ковент-Гарден», «Ліцеум» і ін. Переслідування расистів змусили Айру Олдріджа в 1830-х рр. виїхати з Англії.

Позбавлений можливості виступати в США, у 1850-х рр. здійснив тривалу гастрольну поїздку країнами континентальної Європи. У 1852 р. з успіхами виступав у Німеччині перед герцогинею Сакс-Кобурґ-Ґотською та пруським королем Фрідріхом-Вільгельмом IV і в Будапешті. У 1858 р. гастролював у Сербії та в Російській імперії, де він познайомився з Левом Толстим, Михаїлом Щєпкіним та Тарасом Шевченком. Айра Олдріж опанував російську і німецьку на тому рівні, щоб вільно виконувати ролі на цих мовах.

Після Громадянської війни в США, актор намагався повернутись на батьківщину, однак цьому завадила раптова смерть у 1867 р. в Польщі, по дорозі на гастролі до Санкт-Петербурґа. Похований на Старому євангелічному цвинтарі в Лодзі.

Айра Олдрідж — один з найвизначніших інтерпретаторів Шекспіра (ролі Макбета, короля Ліра, Річарда III, Шейлока та ін.). Актор глибоко розкривав у своїй творчості гуманістичний зміст його трагедій. В Отелло, на думку багатьох найкращій ролі Олдріджа, він показував внутрішню еволюцію свого героя; спокій, пластичність, м'якість змінювалися в його грі бурхливою, неприборканою емоційністю; цей образ втілював собою негритянський народ, що відстоював свою людську гідність. Олдрідж володів винятковою здатністю перевтілення (при цьому він використовував складний грим, що змінював колір його шкіри). Темперамент і жива емоційність поєднувалися з точним самоконтролем виконання.

Вперше Шевченко побачив Айру Олдріджа на сцені 10 листопада 1858 р. у ролі Отелло. У листі до М. С. Щепкіна 6 грудня 1858 Тарас пише наступне: «У нас тепер африканський актер, чудеса виробляє на сцені. Живого Шекспіра показує». За спогадами Катерини Толстої, у якої певний час зберігався портрет А. Олдріджа, під час написання цієї картини, сам Айра було співав, робив гримаси, жартував, танцював. 28 грудня 1858 К. Ф. Толстая записала у себе в щоденнику про спільний із Шевченком і Олдріджем сніданок: «Шевченко теж прийшов, він чекав Олдріджа до себе і був дуже нетерпеливим, не дав йому навіть поїсти гарненько». Шевченко й Олдрідж добре товаришували, зокрема через свою любов до мистецтва.[10]

2019 року в серії «Квантовий стрибок Шевченка» ілюстратора Олександра Грехова одна з ілюстрацій зображає темношкірого Тараса, що є натяком на схожість їхніх життєвих шляхів і їхню дружбу.

Література

[ред. | ред. код]
  • Дурылин С. Н. Айра Олдридж (Ira Aldridge), М.-Л., 1940.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. SNAC — 2010.
  2. Find a Grave — 1996.
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. Encyclopædia Britannica
  5. Deutsche Nationalbibliothek Record #116284560 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  6. Emmanuel Nelson and Emmanuel S. Nelson African American Dramatists : An A-to-Z GuideABC-CLIO, 2004. — ISBN 978-0-313-32233-4, 978-0-313-05289-7
  7. BlackPast.org — 2004.
  8. а б в г Czech National Authority Database
  9. https://www.newyorker.com/magazine/2013/07/29/othellos-daughter
  10. Архівована копія. Архів оригіналу за 29 грудня 2019. Процитовано 12 травня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання

[ред. | ред. код]