Айстра волове око

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Айстра волове око
Aster amellus - plants (aka).jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Ембріофіти (Embryophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Euphyllophyta
Насінні (Spermatophyta)
Покритонасінні (Angiospermae)
Евдикоти (Eudicots)
Айстериди (Asterids)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Підродина: Asteroideae
Триба: Astereae
Рід: Айстра (Aster)
Вид: Айстра волове око
Біноміальна назва
Aster amellus
L., 1753
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Aster amellus
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Aster amellus
EOL logo.svg EOL: 6177436
IPNI: 331070-2
ITIS logo.svg ITIS: 780205
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 72897

Айстра волове око[1], айстра степова[2] (Aster amellus) — вид рослин з родини айстрових (Asteraceae), поширений у Європі, Туреччині, Кавказі, Сибіру.

Опис[ред. | ред. код]

Багаторічна рослина 25–60 см заввишки. Рослина зелена, розсіяно запушена. Листочки обгортки на верхівці здебільшого тупі, на краю з червоним плівчастим обрамленням, на спинці майже голі[2].

Поширення[ред. | ред. код]

Поширений у Європі, Туреччині, Кавказі, Сибіру; також культивується[3][4][5].

В Україні вид зростає на степових схилах, кам'янистих і вапнякових місцях, чагарниках — у лісових районах і Лісостепу, переважно в південно-західній частині (на захід від Дніпра), на крайньому південному заході Степу[2].

Галерея[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Aster amellus // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наукова думка, 1987. — С. 330. (рос.)(укр.)
  3. Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 14.05.2019.  (англ.)
  4. Euro+Med Plantbase. Процитовано 14.05.2019.  (англ.)
  5. Germplasm Resources Information Network. Процитовано 14.05.2019.  (англ.)