Айстрові

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Айстрові
Aster alpinus
Aster alpinus
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти (Eudicots)
Підклас: Айстериди (Asterids)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Bercht. & J.Presl
Підродини
Синоніми
Складноцвіті (Compositae Giseke)
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Asteraceae
ITIS logo.jpg ITIS: 35420
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 4210
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Asteraceae

А́йстрові (Asteraceae) або Складноцвіті (Compositae) — родина рослин, найбагатша за кількістю видів серед еудікотів: включає понад 25 000 видів. Її представники поширені на всіх континентах (крім Антарктиди) і зустрічаються у різних рослинних угрупованнях. Серед Айстрових трапляються такі життєві форми як трави, напівкущі, кущі, рідше дерева (наприклад, скалезія, брахілена), представники цієї родини можуть бути епіфітами або сукулентами.

Пагін[ред.ред. код]

Підземні стеблові бульби топінамбура

Пагони з почерговим розміщенням листків (рідше — супротивним або мутовчастим). Інколи листки розміщені у вигляді прикореневої розетки. Листки прості або складні, без прилистків, бувають голко- або лускоподібними. Стебла і листки часто вкриті волосками чи колючками (осот, нетреба, будяк).

У деяких представників зустрічаються видозміни пагона — наприклад, підземна бульба (топінамбур), кореневище (осот).

Суцвіття[ред.ред. код]

Схема перерізу через суцвіття ромашки лікарської

Суцвіття — кошик (найхарактерніша ознака родини), що на перший погляд схожі на окремі квітки, саме завдяки цьому типу суцвіття родина Айстрові має ще одну (застарілу) назву — Складноцвіті. Зрідка дрібні кошики можуть бути зібрані у складні суцвіття такі, як складний щитокпижма) або волоть.

До складу кошика може входити від кількох до тисячі і більше квіток, наприклад, у соняшника їх близько півтори тисячі. Діаметр суцвіття — від 1 мм (полин) до 70 см (соняшник).

Будова квітки[ред.ред. код]

Квітки у кошику різні за будовою і виглядом: одностатеві, двостатеві чи нестатеві (стерильні). Маточка одна, утворена зростанням двох плодолистків, зав'язь нижня, приймочка дволопатева. 5 тичинок зростаються між собою у ділянці пиляків, що формують циліндр навколо стовпчика маточки. Коли приймочка і стовпчик ростуть крізь цей циліндр, пиляки відштовхуються назовні, що сприяє поширенню пилку і перешкоджає самозапиленню. Кожна квітка має свою подвійну оцвітину, але 5 чашолистиків розвинені дуже слабо, їхня вільна частина представлена волосками, зубчиками, лусками або причіпками. Віночок зрослопелюстковий, форма різноманітна.

Типи квіток[ред.ред. код]

За особливостями будови розрізняють язичкові, трубчасті, несправжньоязичкові та лійчасті квітки.

Disc floret.jpg Трубчасті квітки — усі пелюстки в нижній частині зрощені у трубку, яка у верхній частині розширюється і закінчується 5-ма зубчиками у вигляді зірки; є 5 тичинок і маточка. Трубчастими, наприклад, є квітки у центральній частині суцвіття соняшника, ромашки, а також усі квітки череди.
Ligulate floret.jpg Язичкові квітки — також мають 5 тичинок та маточку, їхні пелюстки зростаються у вигляді язичка (звідси і назва), що на верхівці закінчується 5-ма зубчиками. Із язичкових квіток складається суцвіття кульбаби.
Ray floret.jpg Несправжньоязичкові квітки — зовні схожі на язичкові, але на верхівці їхнього віночка лише 3 зубчики; вони не мають тичинок, а часто — і маточки: їхнє яскраве забарвлення приваблює комах-запилювачів до суцвіття. Несправжньоязичкові квітки часто розміщуються по краю суцвіття і схожі до його «пелюсток».
Sterile flower.jpg Лійчасті квітки — також слугують лише для приваблення комах-запилювачів, і тому не мають тичинок і маточки. Віночок утворений зрослими у вигляді лійки яскраво забарвленими пелюстками.
Суцвіття двогубих квіток Двогубі квітки — зигоморфні двостатеві квітки із віночком поділеним на дві частки: коротшу із 1-2 зубцями і довшу із 3-4[1] Такі квіти зустрічаються, наприклад, у Trixis californica.

Приклади варіантів поєднання квіток у суцвітті:

Тільки трубчасті (у пижма) Тільки язичкові (у кульбаби) Трубчасті і несправжньоязичкові (у ромашки лікарської) Трубчасті і лійчасті (у волошки)
Тільки трубчасті (у пижма) Тільки язичкові (у кульбаби) Трубчасті і несправжньоязичкові (у ромашки лікарської) Трубчасті і лійчасті (у волошки)

Плід[ред.ред. код]

Плід — сім'янка, часто із чубчиком (парашутиком), який утворений чашолистиками та слугує для розселення вітром (кульбаба). Насіння без ендосперму.

Різноманітність і господарське значення[ред.ред. код]

12 суцвіть айстрових

Серед айстрових багато овочевих культур: латук посівний, скорзонера, земляна груша — топінамбур. Соняшник — важлива олійна рослина. Із деяких представників Айстрових виготовляють напої, що нагадують за смаком каву (цикорій, кульбаба). Кок-сагиз та тау-сагиз використовують як технічні культури для отримання каучуку. Піретрум є джерелом інсектицидів. Чоронобривці використовуються у деяких органічних господарствах, оскільки вважається, що їхнє коріння виділяє речовини, які відлякують нематод.

Багато айстрових вирощують як декоративні рослини (хризантеми, айстри, ромашки, жоржини, гербери, стокротки), частина із них є лікарськими (ромашка лікарська, пижмо, деревій, кульбаба, полин, череда, нагідки ехінацея). З одного із видів полину був вперше виділений сантонін — речовина, що використовуються для боротьби з глистами. Інший вид полину додають як приправу до м'яса.

Серед Айстрових багато бур'янів (осот, кульбаба, будяк, лопух, пушняк тощо). Окремі представники можуть бути небезпечними чи то отруйними (геленіум, жовтозілля, Ageratina altissima) для людини. Найбільш відома амброзія точніше її пилок, який, потрапляючи у дихальні шляхи людини, спричиняє алергію.

Примітки[ред.ред. код]

  1. «Asteraceae». University of Nevada, Las Vegas. Процитовано 29 грудня 2013. 

Джерела[ред.ред. код]

  • Мусієнко М.М., Славний П.С., Балан П.Г. Біологія: Підручник для 7 класів загальноосвітніх навчальних закладів. — Київ: Генеза, 2007. — С. 206—209. — ISBN 978-966-504-622-6
  • Glimn-Lacy J., Kaufman P.B. (2006). Botany Illustrated (вид. 2nd). Springer. с. 119. ISBN 0-387-28870-8. 
  • Bidlack J., Jansky Sh. (2010). Stern's Introductory Plant Biology (вид. 12). McGraw-Hill. с. 470—471. ISBN 978-0073040523. 


Листок дуба Це незавершена стаття з ботаніки.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.