Айстульф
| Айстульф | ||
| ||
|---|---|---|
| 749 — 756 | ||
| Попередник: | Рачіс | |
| Спадкоємець: | Дезидерій | |
| Народження: |
невідомо Чивідале-дель-Фріулі, regional decentralization entity of Udined, Фріулі-Венеція-Джулія, Італія | |
| Смерть: |
грудень 756 Павія, Міланське герцогство | |
| Причина смерті: |
падіння з коняd | |
| Країна: |
Лангобардське королівство | |
| Релігія: |
католицтво | |
| Батько: |
Пеммо | |
| Мати: |
Ratpergad | |
| Шлюб: |
Giseltruded | |
Айстульф (†756) був герцогом Фріульським з 744, королем лангобардів з 749, герцогом Сполетським з 751. Його батьком був герцог Фріульський Пеммо.
Після того як його брат Рачіс став королем лангобардів, Айстульф спадкував перстол у Фріулі. Після зречення Рачіса та його постриження у ченці Айстульф став королем. Він продовжував політику експансії та нападів на папські землі та території візантійського Равеннського екзархату. У 751 році захопив Равенну та погрожував Риму, вимагаючи викуп.
Папи Римські, які правили у той час, не маючи надії на допомогу Візантійського імператора, звертались за підтримкою до правителів королівства Франків. У 753 папа Стефан II відвідав короля Франків Піпіна Короткого, якого проголосив королем папа Захарій. Піпін Короткий з військом перетнув Альпи, переміг Айстульфа та повернув папі землі, захоплені раніше лангобардами.
Айстульф загинув у 756 році на полюванні.