Айстульф

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Айстульф
Aistulf follis 80000860.jpg
Король лангобардів
749 — 756
Попередник: Рачіс
Спадкоємець: Дезидерій
 
Народження: невідомо
Чивідале-дель-Фріулі, Провінція Удіне, Фріулі-Венеція-Джулія, Італія
Смерть: грудень 756
Павія, Міланське герцогство
Громадянство: Венеціанська республіка
Батько: Пеммо

Медіафайли у Вікісховищі?

Айстульф (†756) був герцогом Фріульським з 744, королем лангобардів з 749, герцогом Сполетським з 751. Його батьком був герцог Фріульський Пеммо.

Правління[ред. | ред. код]

Після того як його брат Рачіс став королем лангобардів, Айстульф спадкував перстол у Фріулі. Після зречення Рачіса та його постриження у ченці Айстульф став королем. Він продовжував політику експансії та нападів на папські землі та території візантійського Равеннського екзархату. У 751 році захопив Равенну та погрожував Риму, вимагаючи викуп.

Папи Римські, які правили у той час, не маючи надії на допомогу Візантійського імператора, звертались за підтримкою до правителів королівства Франків. У 753 папа Стефан II відвідав короля Франків Піпіна Короткого, якого проголосив королем папа Захарій. Піпін Короткий з військом перетнув Альпи, переміг Айстульфа та повернув папі землі, захоплені раніше лангобардами.

Айстульф загинув у 756 році на полюванні.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Айстульф