Перейти до вмісту

Ай-Петрі

Координати: 44°27′04″ пн. ш. 34°03′10″ сх. д. / 44.451111111111° пн. ш. 34.052777777778° сх. д. / 44.451111111111; 34.052777777778
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ай-Петрі
крим. Ay Petri
Назва на честь (епонім):
  • Петро Редагувати інформацію у Вікіданих
  • Ай-Петрі
    Ай-Петрі

    44°27′04″ пн. ш. 34°03′10″ сх. д. / 44.451111111111° пн. ш. 34.052777777778° сх. д. / 44.451111111111; 34.052777777778
    Країна Україна Україна
    Регіон АР Крим, Ялтинський район
    Розташування Ай-Петринська яйла
    Система Кримські гори
    Тип гора Редагувати інформацію у Вікіданих
    Висота 1234,2 м
    Ай-Петрі. Карта розташування: Україна
    Ай-Петрі
    Ай-Петрі
    Ай-Петрі (Україна)
    Ай-Петрі. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
    Ай-Петрі
    Ай-Петрі
    Ай-Петрі (Автономна Республіка Крим)
    Мапа
    CMNS: Ай-Петрі у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
    Вид із гори в бік Ялти
    Вид на гору з готелю «Вітрило»
    Вид на гору з моря

    Ай-Пе́трі (крим. Ay Petri) — вершина Кримських гір висотою в 1234,2 м. Розташована на Ай-Петринській яйлі на північ від Алупки і над селищем Кореїз. На плато розташоване село Охотниче.

    Етимологія назви

    [ред. | ред. код]

    З грец. Άγιος «святий», Πέτρος «Петро» — «Гора святого Петра». Те саме миси на Кримському півострові Ай-Тодор, Ай-Фока[1].

    Ай-Петрі. Південний ракурс. Праворуч простежується верхня станція канатної дороги.

    Геологія

    [ред. | ред. код]

    Складається з вапняків. Скелі Ай-Петрі нагадують зуби гігантського дракона, що здіймається над яйлою. Чотири з них мають висоту від 7 до 19 метрів, маленьких піків набагато більше, утворених під час вивітрювання неоднорідних рифових вапняків. Ай-Петрі — викопний кораловий риф, де глибина рифових вапняків 600 м.

    150—160 мільйонів років тому в околицях Ай-Петрі активно діяли вулкани, залишки їх можна побачити біля селищ Мелас і Форос.

    Клімат

    [ред. | ред. код]

    На Ай-Петрі спостерігається максимальна кількість днів з туманами (не тільки в Криму, але й в Україні) — 215. Максимальна сума опадів — 1718 мм (зафіксована в 1981 р.). Ай-Петрі — найвітряніше місце Криму і України — (в 1949 році вітер зі швидкістю понад 15 м/с дув тут протягом 125 днів). На Ай-Петрі зареєстрована і найвища швидкість вітру — 50 м/с. На плато є вітроелектростанція (зараз вона в неробочому стані). У радянські часи тут було споруджено комплекс радарних станцій стеження за повітряним і космічним простором.

    Рослинність

    [ред. | ред. код]

    Тут проростає близько 600 видів деревно-чагарникових і трав'янистих рослин. На південних схилах росте буковий ліс з домішкою сосни. З висоти 1000—800 метрів над рівнем моря починається пояс сосни кримської, яка в першому ярусі росте з дубом, а в другому — з ялівцем колючим. Нижче 400 метрів — пояс чагарникових угрупувань з ялівців, грабинника, держидерева і багатьох інших чагарників з домішкою дуба. Тут можна зустріти фісташку туполисту, суничне дерево зі своєрідною гладкою червонуватою корою, тонкий зовнішній шар якої щорічно змінюється, і з вічнозеленим листям, і багато інших. У лісах багато плодово-ягідних дерев і чагарників. На схилах Ай-Петрі і на плато зростають майже всі поширені види горобин: звичайна, великоплідна, берека, грецька та інші.

    Туризм

    [ред. | ред. код]

    На Ай-Петрі проведена канатна дорога з найдовшим у Європі безопорним прольотом — Місхор — Сосновий Бір — Ай-Петрі. Окрім канатної дороги, до гори можна дістатися автомобілем трасою Ялта—Бахчисарай, яка проходить повз вершину, після виїзду на плато. Пішки — від водоспаду Учан-су стежкою Таракташ до виходу на яйлу й ґрунтовою дорогою до траси Ялта—Бахчисарай. Також на гору ведуть численні альпіністські маршрути, в тому числі через зубці Ай-Петрі[2].

    З гори відкривається прекрасна панорама на берег і місто Ялта. Ай-Петрі занесена до Книги рекордів України, як найбільш вітряне місце в Україні. На ній 125 днів на рік віє вітер, його швидкість досягає 50 м/с[3].

    Печери Ай-Петрі (класифіковані)

    [ред. | ред. код]
    Назва Глибина, м Довжина, м Категорія
    Вдовиченко 196 250
    Водяна 85 115
    Геофізична 80 225
    Дружба 45 50 1
    Перлинова 85 170
    ЗЮК 80 80 1
    Каберне 45 50 1
    Камнепадна 105 200
    Каскадна 400 1500
    Красноярська 60 80 1
    Ліра 75 70 1
    Маяковського 80 85 1
    Палласса 20 20 1
    Пастушача 155 200
    Прима 70 90 1
    Севастопольська 200 255
    Сніжна 56 56 1
    Сусанінська 50 50 1
    Сююрю-Кая 100 115
    Триглазка 40 115 1
    Тропан 45 50 1
    Узунджа +20 1500
    Емпірична 77 80 1
    Ялтинська 31 31 1

    [4]

    Галерея

    [ред. | ред. код]

    Див. також

    [ред. | ред. код]

    Примітки

    [ред. | ред. код]
    1. Янко М. Т. Топонімічний словник України: Словник-довідник. — К.: «Знання», 1998.
    2. www.tkg.org.ua [Архівовано 20 листопада 2008 у Wayback Machine.](рос.)
    3. Книга рекордів України. Архів оригіналу за 19 вересня 2008. Процитовано 17 березня 2007. [Архівовано 2008-09-19 у Wayback Machine.]
    4. Архівована копія. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 8 липня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

    Джерела

    [ред. | ред. код]

    Література

    [ред. | ред. код]
    • Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д. И. Тихомиров, Д. В. Исаев, геоинформ. подгот. Е. А. Стахова. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 112 с.

    Посилання

    [ред. | ред. код]