Ай-Петрі
|
Ай-Петрі крим. Ay Petri, Ай Петрі | ||||
 | ||||
|
44°27′04″ пн. ш. 34°03′10″ сх. д. / 44.451111111138772003° пн. ш. 34.05277777780577253° сх. д.Координати: 44°27′04″ пн. ш. 34°03′10″ сх. д. / 44.451111111138772003° пн. ш. 34.05277777780577253° сх. д. | ||||
| Країна |
 Україна | |||
|---|---|---|---|---|
| Регіон | АР Крим, Ялтинська міська рада | |||
| Розташування | Ай-Петринська яйла | |||
| Система | Кримські гори | |||
| Тип | гора | |||
| Висота | 1234,2 м | |||
| Ідентифікатори і посилання | ||||
| GeoNames | 713085 | |||
  Ай-Петрі Ай-Петрі (Україна) | ||||
 Ай-Петрі Ай-Петрі (Автономна Республіка Крим) | ||||
 | ||||
 Ай-Петрі у Вікісховищі | ||||
Ай-Пе́трі (крим. Ay Petri) — вершина Кримських гір висотою в 1234,2 м. Розташована на Ай-Петринській яйлі на північ від Алупки і над селищем Кореїз. На плато розташоване село Охотниче.
Етимологія назви[ред. | ред. код]
З грец. arios «святий», Petri «Петро» — «Гора святого Петра». Те саме миси на Кримському півострові Ай-Тодор, Ай-Фока[1].
Геологія[ред. | ред. код]
Складається з вапняків. Скелі Ай-Петрі нагадують зуби гігантського дракона, що здіймається над яйлою. Чотири з них мають висоту від 7 до 19 метрів, маленьких піків набагато більше, утворених під час вивітрювання неоднорідних рифових вапняків. Ай-Петрі — викопний кораловий риф, де глибина рифових вапняків 600 м.
150–160 мільйонів років тому в околицях Ай-Петрі активно діяли вулкани, залишки їх можна побачити біля селищ Мелас і Форос.
Клімат[ред. | ред. код]
На Ай-Петрі спостерігається максимальна кількість днів з туманами (не тільки в Криму, але й в Україні) — 215. Максимальна сума опадів — 1718 мм (зафіксована в 1981 р.). Ай-Петрі — найвітряніше місце Криму і України — (в 1949 році вітер зі швидкістю понад 15 м/с дув тут протягом 125 днів). На Ай-Петрі зареєстрована і найвища швидкість вітру — 50 м/с. На плато є вітроелектростанція (зараз вона в неробочому стані). У радянські часи тут було споруджено комплекс радарних станцій стеження за повітряним і космічним простором.
Рослинність[ред. | ред. код]
Тут проростає близько 600 видів деревно-чагарникових і трав'янистих рослин. На південних схилах росте буковий ліс з домішкою сосни. З висоти 1000–800 метрів над рівнем моря починається пояс сосни кримської, яка в першому ярусі росте з дубом, а в другому — з ялівцем колючим. Нижче 400 метрів — пояс чагарникових угрупувань з ялівців, грабинника, держидерева і багатьох інших чагарників з домішкою дуба. Тут можна зустріти фісташку туполисту, суничне дерево зі своєрідною гладкою червонуватою корою, тонкий зовнішній шар якої щорічно змінюється, і з вічнозеленим листям, і багато інших. У лісах багато плодово-ягідних дерев і чагарників. На схилах Ай-Петрі і на плато зростають майже всі поширені види горобин: звичайна, великоплідна, берека, грецька та інші.
Туризм[ред. | ред. код]
На Ай-Петрі проведена канатна дорога з найдовшим у Європі безопорним прольотом — Місхор — Сосновий Бір — Ай-Петрі. Окрім канатної дороги, до гори можна дістатися автомобілем трасою Ялта—Бахчисарай, яка проходить повз вершину, після виїзду на плато. Пішки — від водоспаду Учан-су стежкою Таракташ до виходу на яйлу й ґрунтовою дорогою до траси Ялта—Бахчисарай. Також на гору ведуть численні альпіністські маршрути, в тому числі через зубці Ай-Петрі[2].
З гори відкривається прекрасна панорама на берег і місто Ялта. Ай-Петрі занесена до Книги рекордів України, як найбільш вітряне місце в Україні. На ній 125 днів на рік віє вітер, його швидкість досягає 50 м/с[3].
Печери Ай-Петрі (класифіковані)[ред. | ред. код]
| Назва | Глибина, м | Довжина, м | Категорія |
|---|---|---|---|
| Вдовиченко | 196 | 250 | 3а |
| Водяна | 85 | 115 | 2а |
| Геофізична | 80 | 225 | 2а |
| Дружба | 45 | 50 | 1 |
| Перлинова | 85 | 170 | 2а |
| ЗЮК | 80 | 80 | 1 |
| Каберне | 45 | 50 | 1 |
| Камнепадна | 105 | 200 | 2а |
| Каскадна | 400 | 1500 | 3б |
| Красноярська | 60 | 80 | 1 |
| Ліра | 75 | 70 | 1 |
| Маяковського | 80 | 85 | 1 |
| Палласса | 20 | 20 | 1 |
| Пастушача | 155 | 200 | 2б |
| Прима | 70 | 90 | 1 |
| Севастопольська | 200 | 255 | 2б |
| Сніжна | 56 | 56 | 1 |
| Сусанінська | 50 | 50 | 1 |
| Сююрю-Кая | 100 | 115 | 2а |
| Триглазка | 40 | 115 | 1 |
| Тропан | 45 | 50 | 1 |
| Узунджа | +20 | 1500 | 3а |
| Емпірична | 77 | 80 | 1 |
| Ялтинська | 31 | 31 | 1 |
Галерея[ред. | ред. код]
Вид з Ай-Петрі на Гаспру
Канатна дорога на Ай-Петрі
Вид на Ай-Петрі з Алупки
Вид на Гаспру у січні 2009 року
Вид на Ай-Петрі. Ліворуч - г. Вестрон - Ай-Петрі Західна.
Триангуляційна вежа на вершині «Зубці», висота 1234 м
Вид із «Зубців»
Радарна станція
Звідси чудові краєвиди. Оглядовий майданчик.
Прогулянка на конях по Ай-Петрінській яйлі
На вершині Ай-Петрі
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Янко М. Т. Топонімічний словник України: Словник-довідник. — К.: «Знання», 1998.
- ↑ www.tkg.org.ua [Архівовано 20 листопада 2008 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Книга рекордів України. Архів оригіналу за 19 вересня 2008. Процитовано 17 березня 2007.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 8 липня 2015.
Джерела[ред. | ред. код]
- Топонимический словарь Крыма (рос.)
- Ай-Петрі [Архівовано 30 жовтня 2009 у Wayback Machine.] в різні пори року на Кримській стежинці [Архівовано 30 червня 2021 у Wayback Machine.]
- Байцар Андрій Любомирович. Крим. Нариси історичної, природничої і суспільної географії: навч. посіб. / А. Л. Байцар; Львів. нац. ун-т імені І. Франка. — Львів. : Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2007. — 224 с.
Література[ред. | ред. код]
- Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д. И. Тихомиров, Д. В. Исаев, геоинформ. подгот. Е. А. Стахова. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 112 с.
Посилання[ред. | ред. код]
- Ай-Петрі [Архівовано 30 вересня 2020 у Wayback Machine.] // ВУЕ
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ай-Петрі |
- Печери Ай-Петрі на сайті «Печери України» [Архівовано 21 грудня 2014 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||||||||
| ||||||||
|
