Академічне веслування
Академічне веслування | |
Рекорд або історія рекордів | list of world records in rowingd |
---|---|
Підтримується Вікіпроєктом | WikiProject Rowingd |
Академічне веслування у Вікісховищі |
Академі́чне веслува́ння — перегони на човнах, в яких спортсмени сидять спиною вперед, гребки веслами здійснюються за допомогою ніг, спини і рук. Перегони проводяться на морі, річках, озерах, природних чи штучних каналах.
Один з найстаріших олімпійських видів спорту: академічне веслування включене в програму Олімпійських ігор з 1900 року (у жінок з 1976 року). Крім Олімпійських ігор щороку проводяться Чемпіонат світу, Кубок світу, Кубок Націй, Чемпіонат світу серед студентів, Чемпіонат світу серед юнаків.
Найбільш поширене і популярне в країнах Західної Європи, Росії, США, Австралії, Нової Зеландії і Румунії.
Міжнародна федерація веслувального спорту (ФІСА) — організовує і проводить змагання з академічного веслування у програмі Олімпійських ігор, удосконалює систему проведення змагань, проводить чемпіонати світу, курує міжнародні змагання і проводить роботу з розвитку виду спорту, розширення географії, вдосконалення правил змагань, методики підготовки веслувального інвентарю та розвитку водного туризму. Цю роботу виконують відповідні комісії у складі ФІСА.
Ідеальної техніки веслування не існує, кожен «академіст» має свою власну техніку, засновану на різних почуттях і уявленнях про веслування. Завданням тренера є максимальна адаптація індивідуальної техніки веслування спортсмена до різних умов.
Гребок Є два основних моменти в техніці гребка — початок (також «зачіп» або «захоплення») і кінець гребка. Обидва вони впливають на баланс, швидкість руху і траєкторію (як горизонтальну, так і вертикальну) руху човна. Зі збільшенням екіпажу (тобто веслярів у човні), значення цих двох моментів зростає, оскільки в «ідеалі» момент початку і кінця гребка всіх членів екіпажу повинен бути однаковий, насправді ж різниця між веслярами (для професійних веслярів) в одному екіпажі на момент початку (або кінця) гребка становить кілька сотих, а іноді й десятих часток секунди.
Змагання з академічного веслування проводяться серед чоловіків і жінок. Академічне веслування поділяється на парне і розпашне веслування. Парне веслування виконується двома веслами, розпашне веслування — одним веслом. Команда човна буває з одного, двох, чотирьох або восьми веслярів. У ряді класів вага спортсмена обмежена.
Змагання за олімпійською програмою проводяться в 14 класах:
- Одиночки — чоловічі та жіночі;
- Двійки парні — чоловічі та жіночі;
- Двійки розпашні — чоловічі та жіночі;
- Двійки парні легкої ваги — чоловічі та жіночі;
- Четвірки розпашні — чоловічі і чоловічі легкої ваги;
- Четвірки — парні чоловічі і жіночі;
- Вісімки — чоловічі та жіночі;
Класи човнів в академічному веслуванні, що не входять до програми Олімпійських ігор, але беруть участь у програмі чемпіонатів світу:
- Одиночки — чоловічі та жіночі легкої ваги;
- Двійки — чоловічі розпашні з рульовим; двійки чоловічі розпашні легкої ваги;
- Четвірки — чоловічі розпашні з рульовим; четвірки — розпашні жіночі, четвірки — чоловічі та жіночі парні легкої ваги;
Вісімки — чоловічі легкої ваги;
Вага стернового обмежена (якщо вона не досягає норми, то в човен кладуть баласт), а його стать не залежить від статі членів екіпажу. У жіночому екіпажі може бути стерновий-чоловік, і навпаки. Виняток — Олімпійські ігри (всі спортсмени в екіпажі повинні бути однієї статі).
Зрідка на комерційних турнірах проводяться також змагання змішаних четвірок і вісімок, які наполовину складаються з жінок і чоловіків.
Веслування у приміщенні проводять на ергометрах — тренажерах, які імітують веслування на воді.
Веслування у приміщенні — це спосіб покращити техніку веслування, а також можливість порівнювати час веслувальників різних регіонів і країн, як в місці проведення змагань на ергометрах, так і в онлайн-режимі, коли поблизу немає водойми або погодні умови не дозволяють займатися веслуванням просто неба.
Академічне веслування дуже сильно відрізняється від веслування на байдарках чи на каное: як за способом руху, так і за навантаженнями на спортсмена. Академічне веслування — один з небагатьох видів спорту, в якому спортсмен використовує близько 95 % м'язів всього тіла. Основні відмінності від веслування на байдарках і каное такі:
- Довжина проходження дистанції;
Варіюється від 500 метрів до 160 кілометрів, в залежності від характеру гонок: У юніорів «Б» (молодших за 16 років) — 500—1000 метрів, у юніорів «А» (16-18 років) від 1000 до 2000 метрів, у "U -23 "і старших стандарт 2000 метрів. Заїзд на дистанцію понад 2000 метрів вважається марафоном.
- Спосіб руху;
Для «академістів» характерний рух спиною вперед, причому корекція руху човна здійснюється по спеціальних доріжках, позначених буйками
- Інвентар;
- Швидкість руху;
До 20 км/год (середньо-ходова для 8+) і до 30 км / год (на «ривках» (старт / фініш)), про це можна судити за показаним часом проходження дистанції (2000 м). Найшвидкіснішими човнами вважаються 8+
- Техніка самого веслування.
- Академічне веслування // Велика українська енциклопедія : [у 30 т.] / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — К. : ДНУ «Енциклопедичне видавництво», 2018— . — ISBN 978-617-7238-39-2.
- Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
- FISA — The Official World Rowing Website [Архівовано 13 лютого 2021 у Wayback Machine.] (див. Міжнародна федерація веслувального спорту)
- River & Rowing Museum [Архівовано 6 грудня 1998 у Wayback Machine.] — Rowing Museum in Henley on Thames
- How Rowing Really Works [Архівовано 22 січня 2011 у Wayback Machine.]
- The Physics of Rowing [Архівовано 28 листопада 2010 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про спорт. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |