Академічний ансамбль пісні і танцю України Державної прикордонної служби України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Академічний ансамбль пісні і танцю України Державної прикордонної служби України
логотип
Основна інформація
Попередні назви • Ансамбль пісні і танцю військ Червонопрапорарорного Західного прикордонного округу КДБ при РМ СРСР
• Ансамбль пісні і танцю Прикордонних військ України
• Ансамбль пісні і танцю Державної прикордонної служби України
Країна СРСР СРСР
Україна Україна
Відзнаки Премія ЛКСМУ імені Миколи Островського
ansdpsu.com.ua

Академічний ансамбль пісні і танцю України Державної прикордонної служби України  — музичний колектив української Прикордонної стужби утворений 3 травня 1971 року, як ансабль Західного прикордонного округу Комітету державної безпеки СРСР при Раді міністрів СРСР. Організатором заснування став генерал Василь Козлов, а першим художнім керівником і головним диригентом Станіслав Павлюченко[1].

За час свого існування Ансамбль кілька раз змінював свою назву. До 1992 року він називався Ансамбль пісні і танцю військ Червонопрапорарорного Західного прикордонного округу КДБ при РМ СРСР. Після проголошення незалежності України і створення її Прикордонних військ, з 1992 по 2003 роки, колектив носив назву — Ансамбль пісні і танцю Прикордонних військ України. З 1 серпня 2003 року колектив отримав назву — Ансамбль пісні і танцю Державної прикордонної служби України. У 2007 році наказом міністра культури та туризму прикордонному творчому колективу присвоєно статус Академічного[1] і він має сучасну назву.

Ансамбль складається з чоловічого хору, хореографічної групи, оркестру та значної групу артистів-вокалістів. У репертуарі — пісні українських композиторів, переважно на військово-патріатичну тему, пісні й танці різних народів (у тому числі українські), хорові твори української та зарубіжної класики.

Перший концерт, присвячений Дню прикордонника, відбувся 27 травня 1972 року в приміщенні Київської державної консерваторії імені Петра Чайковського[1]. Нині колектив бере участь в урядових концертах, у культурному обслуговуванні офіційних делегацій з інших країн, записує свої програми на телебаченні та радіо України.

Перший гастрольний концерт був проведений 22 червня 1972 року у Бресті[1] (нині Берестя, Білорусь). В подальшому колектив гастролював у Польській Народній Республіці (1973), Північній Кореї (1987), Угорській Народній Республіці (1988), Польщі і Грузії (1997), Румунії (1998).

Колектив[ред. | ред. код]

Серед вихованців Ансамблю — кіноактор Сергій Іванов; співаки Михайло Дідик, Микола Шопша та В'ячеслав Лупалов; диригенти Володимир Сіренко, Андрій Верес; баяністи Володимир Марунич, Юрій Карнаух та інші.

За час існування ансамблю більше сорока артистів-прикордонників були удостоєні державних почесних звань в області культури і мистецтв. Нині в колективі працюють: заслужений працівник культури України полковник Василь Неграй, заслужені діячі мистецтв України Геннадій Синєок та Людмила Бурміцька, заслужені артисти України: Олена Косінова, Лілія Черноус, Олександр Дроб'язко, В'ячеслав Гога, Микола Гуральник, Олександр Бурміцький, Іван Красовський, Олена Лукашова, Ніна Мирвода, Максим Апостолов, Олексій Паламаренко.

Такі солісти Ансамблю, як Юрій Ракул, Юлія Антипенко, Олена Зінчук, Антон Медоліз, Сергій Дяченко артисти оркестру Віталій Козицький та Ганна Жбанкова, артист хору Євген Дигас, є Лауреатами Міжнародних та Всеукраїнських мистецьких конкурсів.

Відзнаки[ред. | ред. код]

  • Лауреат Першої премії на першому Всесоюзному конкурсі прикордонних ансамблів у Києві (1973)[1];
  • Лауреат Першої премії на Всесоюзному конкурсі прикордонної пісні у Ленінграді (1976)[1];
  • Лауреат всесоюзних оглядів-конкурсів прикордонних військових ансамблів у Москві (1976, 1981, 1-е місце);
  • Республіканська премія ЛКСМУ імені Миколи Островського (1978);
  • Лауреат Першого Всеукраїнського конкурсу хореографічних колективів імені Павла Вірського (2003)[1].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж Академічний ансамбль пісні і танцю / Державна прикордонна служба України. Архів оригіналу за 13 квітня 2022. Процитовано 6 квітня 2022.

Література[ред. | ред. код]