Національна академія наук Республіки Казахстан
| Національна академія наук Республіки Казахстан | ||||
|---|---|---|---|---|
Основні дані
| ||||
| Засновано | 1946 | |||
| Абревіатура | NAS RK[1] | |||
| Країна |
 Казахстан і  СРСР | |||
| Штаб-квартира | Алмати | |||
| Тип | академія наук | |||
| Членство | Міжнаціональна Наукова Радаd[1], Міжакадемічне партнерствоd[2], Association of Academies and Societies of Sciences in Asiad[3] і Міжнародна асоціація академій наук | |||
| Вебсторінка | nauka-nanrk.kz/ru/ | |||
Мапа
| ||||
 | ||||
Національна академія наук Республіки Казахстан — вища наукова установа Республіки Казахстан.
Історія[ред. | ред. код]
Заснована 1946 в Алма-Аті на базі Казахського філіалу АН СРСР. Перший президент — К. І. Сатпаєв.
Академія наук Казахської РСР[ред. | ред. код]
У 1958 році до складу АН Казахської РСР входили чотири відділи:
- 1) мінеральних ресурсів,
- 2) фізико-математичних наук,
- 3) біологічних і медичних наук,
- 4) суспільних наук, які об'єднували 21 науково-дослідний інститут, музеї, ботанічні сади, астрономічну обсерваторію, експериментальні бази в різних районах. Діяли центральна наукова бібліотека і видавництво.
У складі АН Казахської РСР у 1959 р. було 2 почесні академіки, 40 академіків, 36 членів-кореспондентів.
Проблематика досліджень[ред. | ред. код]
Серед наукових досліджень чільне місце займали геологічні роботи, проблеми металургії та збагачення руд, хімічної промисловості, водного й енергетичного господарства, сейсмічні, астрономічні, астрофізичні роботи та ін.
Здійснюється комплекс досліджень, пов'язаних з проблемами освоєння цілинних земель Казахстану та використання рудних і хімічних ресурсів республіки.
Вчені республіки успішно працювали в галузі ядерної фізики, геофізики, мінералогії та петрології, геоботаніки, економіки нових галузей народного господарства. Важливе місце посідали роботи в галузі суспільних наук.
Президенти[ред. | ред. код]
| № | рік обрання | ПІБ | спеціалізація |
|---|---|---|---|
| 1 | 1946 | Каниш Сатпаєв | гірнича справа |
| 2 | 1952 | Дінмухамед Кунаєв | металургія |
| 3 | 1955 | Каниш Сатпаєв | гірнича справа |
| 4 | 1964 | Шафік Чокін | енергетика |
| 5 | 1967 | Шахмардан Єсенов | геологія |
| 6 | 1974 | Аскар Кунаєв | металургія |
| 7 | 1986 | Мурат Айтхожин | біологія |
| 8 | 1988 | Умірзак Султангазін | математика |
| 9 | 1994 | Кенжегалі Сагада | економіка |
| 10 | 1996 | Володимир Школьник | ядерна фізика |
| 11 | 1999 | Нагіма Айтхожина | біологія |
| 12 | 2002 | Серікбек Даукєєв | геологія |
| 13 | 2003 | Мурат Журінов | хімія |
Видання Академії[ред. | ред. код]
- Вісник Національної академії наук Республіки Казахстан
- Доповіді Національної академії наук Республіки Казахстан
- Звістки НАН РК. Серія хімії і технології
- Звістки НАН РК. Серія біологічна і медична
- Звістки НАН РК. Серія аграрних наук
- Звістки НАН РК. суспільних і гуманітарних наук
- Звістки НАН РК. Серія фізико-математичних наук
- Звістки НАН РК. Серія геології і технічних наук
Пам'ятник Чокану Валіханову[ред. | ред. код]
Пам'ятник вченому-етнографу Чокану Валіханову (1835—1865) заввишки 8 метрів було встановлено 1969 року й орієнтовано фасад будівлі Президії Національної Академії наук Республіки Казахстан. Скульптором монумента виступив Х. Наурзбаєв, а архітектором Ш. Валіханов, за що удостоєні Державної премії Казахської РСР 1972 року.[4]
Фігура вченого відлита в бронзі, постамент виконаний із полірованого чорного мармуру габро. В оформленні тильного боку постаменту використано казахський національний орнамент та малюнки Ч. Валіханова. Бічні сторони викладені орнаментованими плитками. Архітектурне вирішення площі, на якій розташований монумент, урочисто піднесене. Підхід до пам'ятника викладено архалетським плитняком. На лицьовій стороні постаменту розташований текст: «Шоқан Уəлиханов».[5]
По обидва боки від монумента розташовані два водяні дзеркала, утворені фонтанними комплексами. Монумент обрамлений квітковими насадженнями та тянь-шанськими ялинами.
У 1979 році пам'ятник був внесений до реєстру пам'яток історії та культури місцевого значення Алма-Ати[6], а 1982 року до списку пам'яток Казахської РСР республіканського значення[7].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б https://council.science/members/online-directory/
- ↑ https://www.interacademies.org/network/member-academies
- ↑ http://aassa.asia/member/academies.php
- ↑ Энциклопедия Алматы. Памятник Валиханову
- ↑ Достопримечательности г. Алма-Ата. Памятник Чокану Валиханову. Архів оригіналу за 12 лютого 2019. Процитовано 11 лютого 2019.
- ↑ Решение Исполнительного комитета Алма-Атинского городского Совета народных депутатов от 4 апреля 1979 года № 139 «Об утверждении списка памятников истории и культуры города Алма-Аты». Архів оригіналу за 12 листопада 2018. Процитовано 3 лютого 2019.
- ↑ Постановление Совета Министров Казахской ССР от 26 января 1982 года № 38 «О памятниках истории и культуры Казахской ССР республиканского значения». Архів оригіналу за 21 січня 2013. Процитовано 15 січня 2013.
Література[ред. | ред. код]
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Джерела[ред. | ред. код]
- Національна академія наук Республіки Казахстан. Сайт Національної академії наук Республіки Казахстан.
|
