Академія наук Республіки Таджикистан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Академія наук Республіки Таджикистан
Файл:Aini.jpg
Садриддин Айни, первый президент АН Таджицької РСР
Файл:Мухамед Сайфитдинович Асимов.jpg
Мухамед Сайфитдинович Асимов, президент АН Таджикской ССР (1965-1988)
Мамадшо Илолович Илолов, Президент Академіі наук Республіки Таджикистан (2005-2013)
Камол Айни, академик АН Республіки Таджикистан
Конференция физиков в АН Республіки Таджикистан

Академія наук Республіки Таджикистан — найвища наукова установа Республіки Таджикистан, розташована у столиці держави місті Душанбе.

З історії та сьогодення установи[ред.ред. код]

Таджицька академія наук заснована у 1951 році на базі Таджицького філіалу АН СРСР як Академія наук Таджицької РСР. Першим Президентом (Головою) Академії наук ТРСР був Айні Садріддін.

Станом на 1958 рік АН Таджицької РСР мала 2 відділи: суспільних наук і природничих наук, які об'єднували 10 галузевих інститутів та 5 відділень; при АН існувала Памірська біологічна станція, ботанічні сади, заповідники, наукова бібліотека та інші структурні підрозділи. У 1959 році у складі установи було 3 почесні академіки, 16 академіків і 13 член-кореспондентів[1].

За СРСР головна увага спрямовувалася на розробку питань бавовництва, тваринництва, іригації, меліорації, гідроенергетики, на відшукання і освоєння родовищ корисних копалин. Як і раніше, нині чільне місце в дослідженнях таджицьких вчених займають проблеми розвитку основних економічних районів республіки, особливо гірських і високогірних. Широкі дослідження провадяться в галузі суспільних наук, розробляється наукова проблематика таджицької мови, складаються словники, досліджуються старовинні рукописи, фольклор, археологічні пам'ятки, вивчається історія, культура і розвиток філософської думки таджицького народу.

Від 1991 року — Академія наук Республіки Таджикистан.

Починаючи від 2005 року Президентом АН РТ є академік АН РТ М. І. Ілолов.

Нині (2000-ні) в системі академії 3 відділення і 20 науково-дослідницьких інститутів:

  • до відділення фізико-математичних, хімічних і геологічних наук відносяться науково дослідницькі інститути: математики; фізико-технічний ім. С. У. Умарова; астрофізики; хімії ім. В. И. Нікітіна; геології; сейсмостійкого будівництва та сейсмології; водних проблем, гідроенергетики і екології;
  • до складу відділення біологічних і медицинських наук входять такі науково-дослідницькі інститути: ботаніки; зоології та паразитології ім. Є. Н. Павловського; фізіології рослин і генетики; гастроентерології; Памірський біологічний ім. Х. Ю. Юсуфбекова;
  • структуру відділення суспільних наук складають науково-дослідницькі інститути: історії, археології та етнографії ім. А. Доніша; мови та літератури ім. А. Рудакі; економіки; сходознавства та письмової спадщини; філософії ім А. М. Багоутдинова, гуманітарних наук, демографії, держави і права;
  • діють також Памірський філіал, до складу якого входять 2 інститути, Худжандський науковий центр, Хатлонський науковий центр і низка інших установ, видавництво «Доніш», Центральна наукова бібліотека ім. Індіри Ганді.

Виноски[ред.ред. код]

  1. Академія наук Таджицької РСР // Українська радянська енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 1. — Київ, 1977., стор. 105

Посилання[ред.ред. код]