Акантозавр озброєний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Акантозавр озброєний
Anathosaura 03.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Ряд: Лускаті (Squamata)
Підряд: Lacertilia
Родина: Агамові
Рід: Акантозавр
Вид: Акантозавр озброєний
Біноміальна назва
Acanthosaura armata
Gray, 1827
Синоніми
Lophyurus armatus
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Acanthosaura armata
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Acanthosaura armata

Акантозавр озброєний (Acanthosaura armata) — представник роду акантозаврів з родини агамових.

Опис[ред. | ред. код]

Загальна довжина дорівнює 31 см, з яких 2/3 припадають на хвіст. Самці трохи більше за самиць. Голова трохи стиснута з боків, морда дещо витягнута. Тулуб спложений. Як самець, так і самка мають низький гребінь на потилиці та спині. Самець відрізняється, як і в інших видів, 2 поперечними рядками по 12 потовщених лусочок перед заднім проходом. Цей акантозавр має велику потиличну луску та неоднакові гострі спинні лусочки, які розташовані неправильними рядками. Усі черевні лусочки мають гострі ребра. Барабанна перетинка більше очного отвору. Третій палець трохи більше четвертого.

Спина оливково-зеленого або оливково-бурого забарвлення, великі спинні колючі лусочки мають трохи світліший колір, по спині і по основі хвоста тягнеться подвійний рядок темно-бурих або чорних плям, які іноді зливаються у бічні смужки. На світлому, жовтуватому череві є блакитно- або сірувато-чорні поздовжні лінії, які у молодих особин ясно помітні на горлі.

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Полюбляє лісисті гірські місцини. зустрічається на висоті 750 м над рівнем моря. Ховається у лісовій підстилці, серед кущів та коренів дерев. Також може збиратися на дерева. Активний вдень. Харчується жуками, кониками й мурашками.

Це яйцекладна ящірка. Самиця відкладає до 15 яєць.

Розповсюдження[ред. | ред. код]

Мешкає у південному Китаї, М'янмі, Таїланді, Малайзії та Індонезії.

Джерела[ред. | ред. код]