Акарнанія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Акарнанія на мапі Західної Греції

Акарнанія — історична область, найбльш західна околиця північної Греції.

Географія[ред.ред. код]

Акарнанія на півночі відокремлена від Епіра Амвракійськю затокою, на сході — горами Тіамос і рікою Ахелоос — від Етолії, а з півдня і заходу омивалась Іонійським морем. Природним серединним пунктом цього регіону є глибока, зрошувана рікою Ахелоос, долина і на захід від неї плоскогір'я, до якого примикає круто падаючий до моря гірський ланцюг Спартовуні. Зручний для судноплавства обрис північно-західного берега спонукав коринфян вже за царювання Кіпсела одночасно зі вступом у володіння Левкасом влаштувати там цілий ряд колоній. Найпівденнішу частина Акарнанії утворює тепер вже здебільшого вкрита болотами дельта Ахелооса.

Акарнанія на мапі Західної Греції

Історія[ред.ред. код]

Перша, після появи Гомерових пісень, вжита назва жителів цієї області акарняни. Вона походить від імені Акарнана, сина Алкмеона, звідки походить і переказ про переселення їх з Аргоса. Місцевим релігійним центром був храм Аполлона.

Первісними жителями цієї країни були на заході лелеги, а на сході курети. Навіть у пізніший час акарняни, діялект яких піддався завдяки коринфським колоністам дорійському впливу, далеко відстали від східних греків у культурному розвитку. Хоча в приморських містах процвітали торгівля й мореплавання, а деякі окремі міста, як наприклад, Алізія, відрізнялися любов'ю до мистецтв, справжнє покликання акарнянців позначалося на їхній мужності у битвах і спритності, з якою вони володіли зброєю, особливо пращею. Окремі міста Акарнанії утворили союз, на чолі якого був стратег поряд з особливим радою буле. Загальні збори союзу відбувалися спершу у Стратосі, потім у Левкасі, а іноді в Тирионі.

В історії Греції акарнянці ніколи не відігравали визначну роль. Під час Пелопоннеської війни вони перебували здебільшого на стороні афінян, а потім Агесілаєм у 391 до н. е. змушені були визнати гегемонію Спарти, яка після битви при Левктрах перейшла до фів'ян.

Під час македонського панування вони із завзятістю продовжували боротьбу зі старовинним своїм ворогом — етолійцями, так що до того часу, коли римляни після битви при Коринфі приєднали Акарнанію до Епіру, вся країна була у повному розорення.

У теперішній грецькій державі Акарнанія утворює разом з Етолією єдину номархію під назвою Етолія і Акарнанія зі столицею містом розділяється на 6 єпархій та 26 дем, з головним містом Месолонгіон.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]