Акація білувата

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Акація білувата
Faidherbia albida branch.png
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти
Підклас: Розиди (Rosids)
Порядок: Бобовоцвіті (Fabales)
Родина: Бобові (Fabaceae)
Підродина: Мімозові (Mimosoideae)
Рід: Faidherbia
Вид: Акація білувата
Біноміальна назва
Faidherbia albida
Delile A.Chev.
Range of Faidherbia albida
Range of Faidherbia albida
Синоніми
Acacia albida
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Faidherbia albida
EOL logo.svg EOL: 648064
IPNI: 494764-1
ITIS logo.svg ITIS: 506253
IUCN logo.svg МСОП: 19375471
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 138055
The Plant List: 32479

Файдербія (Faidherbia) - рід бобових рослин, що містить один вид, Файдербію білувату Faidherbia albida, який раніше широко входив до роду акацій під назвою Acacia albida. Вид є рідним для Африки та Близького Сходу, а також був завезений в Пакистані та Індії[1].

Назва[ред. | ред. код]

Англійською її називають акація яблучних кілець[2] (оскільки її стручки нагадують сушку яблука), [3] та зимова колючка. Південноафриканська назва - дерево ана[4].

Цей вид давно відомий як Acacia albida. Гіне (1969) у Подучеррі вперше запропонував відділити його в рід Faidherbia, рід, який описав в минулому столітті Огюст Шевальє[4].

Опис[ред. | ред. код]

Це колюче дерево, яке росте 6-30 м заввишки з стовбуром 2 м завширшки. Акація білувата — найвище дерево саван з товстим стовбуром (2,5 м в обхваті). Його глибоко проникаючий стрижневий корінь робить його дуже стійким до посухи. Кора сіра і тріскається, коли стара.

Має дивну здатність скидати листя в дощовий сезон і зеленіти у сухий. Деякі дослідники пояснюють це тим, що рослина вимоглива до сонця, тому в сухий сезон, коли на небі немає хмар, вона отримує багато світла[5].

Поширення[ред. | ред. код]

В Африці трапляється на всій східній половині континенту від південного узбережжя Мапуталенду до Єгипту, по всьому Субсахарському Сахелю і Африканському Рогу. У Північній Африці, крім Єгипту, він також зустрічається в Алжирі, не зростає у Марокко, але є в Західній Сахарі[1].

В Азії він є рідним для Ємену та Саудівської Аравії на Аравійському півострові, в Ірані та у Леванті в Ізраїлі, Сирії та Лівані[1].

Інтродуковані популяції зустрічаються на Кіпрі та острові Вознесіння, а також у Пакистані та Карнатаці (Індія)[1].

У тропічній Східній Африці трапляється поодиноко, але часто може бути домінуючим видом у сухих лісових масивах[6].

Використання[ред. | ред. код]

Faidherbia albida важлива в Сахелі для бджіл, оскільки її квіти забезпечують корм для бджіл в кінці сезону дощів, коли більшість інших місцевих рослин цього не роблять[7].

Оскільки рослина розпускає листки в сухий сезон, вона дає корм для місцевих тварин. Без неї великі сухі території ставали б непридатними для життя протягом цього часу[5].

Її листки поїдають слони та бабуїни, часто їх заготовлюють на корм худобі.

Faidherbia albida має симбіоз з бактеріями Bradyrhizobium, які поширені в тропічних грунтах і здатні фіксувати азот. Разом з тим, що вона дає тінь у сухий сезон, її використовують у сільському господарстві, наприклад для затінення кавових плантацій[8].

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г ILDIS LegumeWeb
  2. C.Michael Hogan, ed. 2010. Faidherbia albida. Encyclopedia of Life.
  3. Armstrong, W. P. Unforgettable Acacias, A Large Genus Of Trees & Shrubs. Wayne's Word. Архів оригіналу за 10 November 2015. Процитовано 17 November 2015. 
  4. а б van Wyk, Braam; van Wyk, Piet (1997). Field Guide to trees of southern Africa. Cape Town: Struik. с. 500. ISBN 1-86825-922-6. 
  5. а б Кулик, Сергій (1975). Кенийские сафари. Москва: Мысль. с. 285. 
  6. African Plants Database: Faidherbia albida Archived 2007-09-26 at the Wayback Machine
  7. World AgroForestry
  8. Winter Thorn, Anna Tree : Protected,Herbal,Medicinal. www.wildflowers.co.il. Процитовано 2020-11-08. 

Література[ред. | ред. код]

  • Африка. Енциклопедичний довідник. Т.1-2. Москва, 1986