Акаєв Аскар Акайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Аскар Акайович Акаєв
Аскар Акайович Акаєв

Час на посаді:
27 жовтня 1990 — 11 квітня 2005
Попередник посада заснована
Наступник Курманбек Бакієв

Народився 10 листопада 1944(1944-11-10) (73 роки)
с. Кизил-Байрак, Чуйська область, Киргизька РСР, СРСР
Громадянство СРСР СРСР
Киргизстан Киргизстан
Росія Росія
Національність киргиз
Професія інженер-математик
Нагороди Орден «Знак Пошани»
Медаль Пушкіна

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Поштова марка Киргизії, 2001

Аскар Акайович Акаєв (нар. 10 листопада 1944, с. Кизил-Байрак, Чуйська область, Киргизька РСР, СРСР) — киргизький державний та політичний діяч, учений.

У 19891990 президент Академії наук Киргизької РСР.

З 1990 по 2005 — президент Киргизької Республіки (до 1991 року — Киргизької РСР). Іноземний член Російської академії наук.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 10 листопада 1944 в с. Воронцовка Кемінського району Киргизької РСР в сім'ї колгоспника Акая Токоєва.

У 1961 році закінчив середню школу із золотою медаллю.

У 1968 році закінчив з відзнакою Ленінградський інститут точної механіки й оптики і вступив до аспірантуру.

У 1980 році захистив докторську дисертацію в Московському інженерно-фізичному інституті.

У 1984 році обраний членом-кореспондентом Академії наук Киргизької РСР, в цьому ж році стає академіком АН Киргизької РСР. Аскар Акаєв — професор, почесний доктор і іноземний член РАН, має близько 150 наукових робіт, 43 статті, 7 винаходів. Він підготував 20 кандидатів і 3 докторів наук. Сім його учнів стали лауреатами різних премій.

У 19891990 президент Академії наук Киргизької РСР.

27 жовтня 1990 обраний президентом Киргизької РСР.

У серпні 1991 різко засудив утворення і дії ГКЧП, які були супроводжені кровопролиттям (видав ряд указів про бойкотування дій ГКЧП на території Киргизької Республіки). Разом з Верховною Радою КР оголосив про проголошення незалежності КР.

21 грудня 1991 приїхав в Алма-Ату і взяв участь у створенні СНД разом з іншими президентами колишніх союзних республік; підписав ряд міжнародних договорів та угод для виходу з кризи.

2 березня 1992 присутній при голосуванні в штаб-квартирі ООН за прийняття Киргизстану в члени ООН. Спостерігав за підняттям прапора Киргизстану біля штаб-квартири ООН.

У жовтні 1991 (на виборах) і січні 1994 (на референдумі) — підтверджені президентські повноваження.

24 грудня 1995 — переобраний президентом на другий термін. Його підтримали більше 70 відсотків виборців.

5 квітня 2005 — в результаті гострої політичної кризи склав з себе повноваження президента.

11 квітня 2005 — де-юре парламент республіки (Жогорку Кенеш Киргизької Республіки) прийняв відставку. За даними киргизького МЗС, працює професором в Московського державного університету, займаючи там посаду головного наукового співробітника Інституту математичних досліджень складних систем.

Травень 2006 — обраний іноземним членом Російської академії наук за видатні дослідження в галузі оптичної обробки інформації.

2009 — координатор підпрограми «Комплексний системний аналіз і моделювання світової динаміки» Президії РАН.

Родина[ред.ред. код]

Дві дочки та два сини.

Нагороди[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]