Перейти до вмісту

Акбар-хан Баракзай (1818—1847)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Акбар-хан Баракзай
пушту وزير اکبر خان Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився15 жовтня 1816(1816-10-15) Редагувати інформацію у Вікіданих
Дурранійська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер1845[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Джелалабад, Афганістан Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняБлакитна мечеть (Мазарі-Шариф) Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Афганістан Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьофіцер, монарх Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадаемір і ghazid Редагувати інформацію у Вікіданих
Військове званнягенерал Редагувати інформацію у Вікіданих
Конфесіяіслам Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоДост Мухаммед Редагувати інформацію у Вікіданих

Акбар-хан (15 жовтня 1816, Дурранійська імперія1845, Джелалабад, Афганістан) — політичний діяч та військовик Афганістану, один з синів Дост Мухаммеда.

Під час першої англо-афганської війни 1838—1842 керував афганськими військами, які билися проти армії Елфінстона, керував облогою Джелалабаду. Зіграв значну роль в об'єднанні розрізнених афганських загонів. Після вигнання англійців виступав за проведення Афганістаном незалежної політики. У травні захопив фортецю Бала-Гісар в КАбулі, де бувоголошений еміром Афганістану.

У 1843 після повернення Дост Мохаммеда став вазиром і спадкоємцем трону.

Історики припускають, що Акбар-хан був отруєний власним батьком.

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]