Акбар-хан Баракзай (1818—1847)

Акбар-хан Баракзай
пушту وزير اکبر خان
Народився	15 жовтня 1816(1816-10-15)  Дурранійська імперія
Помер	1845  Джелалабад, Афганістан
Поховання	Блакитна мечеть (Мазарі-Шариф)
Країна	Афганістан
Діяльність	офіцер, монарх
Посада	емір і ghazid
Військове звання	генерал
Конфесія	іслам
Батько	Дост Мухаммед
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Акбар (значення).

Акбар-хан (15 жовтня 1816, Дурранійська імперія — 1845, Джелалабад, Афганістан) — політичний діяч та військовик Афганістану, один з синів Дост Мухаммеда.

Під час першої англо-афганської війни 1838—1842 керував афганськими військами, які билися проти армії Елфінстона, керував облогою Джелалабаду. Зіграв значну роль в об'єднанні розрізнених афганських загонів. Після вигнання англійців виступав за проведення Афганістаном незалежної політики. У травні захопив фортецю Бала-Гісар в КАбулі, де бувоголошений еміром Афганістану.

У 1843 після повернення Дост Мохаммеда став вазиром і спадкоємцем трону.

Історики припускають, що Акбар-хан був отруєний власним батьком.

Джерела

• Советская историческая энциклопедия, Москва, 1961