Перейти до вмісту

Акматов Казат Акматович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Казат Акматович Акматов
Народився23 грудня 1941(1941-12-23) Редагувати інформацію у Вікіданих
Bosterid, Іссик-Кульський район, Іссик-Кульська область, Киргизька РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер13 вересня 2015(2015-09-13) (73 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Бішкек, Киргизстан Редагувати інформацію у Вікіданих
ГромадянствоСРСР СРСР
Киргизстан Киргизстан
Діяльністьпрозаїк, драматург, сценарист, редактор, громадський діяч
Alma materКиргизький національний університет імені Жусупа Баласаґина Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовкигризька Редагувати інформацію у Вікіданих
Мова творівкигризька Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активності19742015
Напрямоксоцреалізм, реалізм
ЧленствоСП СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяКПРС Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»

Премія ЛКСМУ імені Миколи Островського

Казат (Кайнар) Акматович Акматов (кирг. Казат Акматович Акматов; 23 грудня 1941, Бостері, Іссик-Кульський район, Іссик-Кульська область, Киргизька Радянська Соціалістична Республіка — 13 вересня 2015, Киргизстан) — радянський киргизький прозаїк, драматург, сценарист, громадський діяч. Народний письменник Киргизької Республіки.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї колгоспника. Після закінчення школи з 1958 працював на конезаводі. З 1964 — на комсомольській роботі: був інструктором Іссик-Кульського райкому, потім завідувачем відділом, а в 1967 році обраний першим секретарем цього райкому комсомолу.

У 1965—1966 — слухач Вищої комсомольської школи при ЦК ВЛКСМ в Москві. В 1967 закінчив відділення журналістики філологічного факультету Киргизького державного університету. Потім служив у лавах Радянської Армії, був кореспондентом армійської газети.

З 1972 працював старшим редактором, заступником головного редактора видавництва «Киргизстан». У 1974 прийнятий в Союз письменників СРСР.

У 1974—1983 працював заступником завідувача відділом КП КиргРСР, в 1983—1986 — старший редактор комітету Держтелерадіо Киргизької РСР. У 1986 р на VIII з'їзді письменників республіки Акматов обраний першим секретарем правління спілки письменників, а на VIII всесоюзному з'їзді письменників — членом правління Спілки письменників СРСР.

Обирався депутатом Верховної Ради СРСР, депутатом Жогорку Кенеш (парламенту) Киргизстану) першого скликання з 1990 по 1994 рр., з 1999 — член Президентської ради, голова Національної комісії з державної мови.

Потім — заступник голови Державної комісії з розвитку державної мови і голова Фонду киргизької мови. Наказом А. Акаєва 16 вересня 2003 відправлений на пенсію.

У 2002 році — член громадської комісії з Конституційної реформи. Заступник голови оргкомітету проведення Всесвітнього курултаю киргизів.

К. Акматов вважається одним з родоначальників киргизької демократії. Перший голова Руху Демократичний Киргизстан, який зіграв важливу роль у приході до влади А. Акаєва.

Помер після хвороби 13 вересня 2015 на 74-му році життя[1].

Творчість

[ред. | ред. код]

Дебютував як прозаїк в 1974, коли вийшла у світ перша збірка його оповідань «Боз улан» («Юнак»). Автор понад ста прозових творів, театральних постановок, мистецьких та документальних фільмів.

Вибрані твори

[ред. | ред. код]
  • роман «Мезгіл» (1979) (російською мовою під назвою «Час земний», 1982)
  • роман «Мунабія» (1987),
  • роман «Роки навколо сонця» (1988),
  • оповідання «Ыйык журт» (1981),
  • оповідання «Боз улан: аңгемелер жана» (1974),
  • Збірки «Священне вогнище»,
  • «Аварія»,
  • «Күндү айланган жылдар»,
  • «Окуялар, адамдар»,
  • «Ак жол, көк асман»,
  • «Архат»,
  • «Ажырашуу»,
  • сценарії кінострічок «Жаралуу үчүн өлүм», «Білий табун», «Загибель в ім'я народження» (1988) та інше.

Повість «Два рядка життя», опублікована в «Роман-газеті» в 1978, удостоєна Літературної премії імені Миколи Островського.

Нагороди і премі

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Скончался народный писатель Кыргызстана Казат Акматов. Архів оригіналу за 30 вересня 2016. Процитовано 29 жовтня 2018.

Посилання

[ред. | ред. код]