Акмолинська область

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Акмолинська область (Російська імперія).

Акмолинська область
(каз. Ақмола облысы)
Герб Герб
область:
Адм. центр	Кокшетау
Країна	Казахстан
Регіон	Північний Казахстан
Межує з: сусідні адмінодиниці Північноказахстанська область, Костанайська область, Павлодарська область, Карагандинська область, Астана, Актюбінська область  ?
Номерний знак	O, C і 03
Офіційна мова	казахська
Населення
• повне	782 995 осіб (2021)
• густота	5,36 осіб/км²
Етнікон	казахи — 49,2 % росіяни — 34,5 % українці — 6,0 %
Площа
• повна	146 219 км²
Часовий пояс	UTC+6
Дата заснування	1939
Аким	Єрмек Боранбаєвич Маржикпаєв
Вебсайт	офіційний сайт
Скорочення
Код ISO 3166-2	KZ-11
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Акмолинська область

Акмоли́нська область (до 1960 — Акмолінська; у 1961—1992 роках — Цілиноградська; каз. Ақмола облысы, рос. Акмолинская область) — адміністративна одиниця на півночі Казахстану. Утворена 14 жовтня 1939 року (у 1961—1965 роках входила до Цілинного краю). Центр області — місто Кокшетау.

Область межує на півночі з Північноказахстанською, на сході з Павлодарською, на півдні з Карагандинською, на південному заході і заході з Костанайською областями, у центрі з Астанинською міськрадою.

Територією області течуть річки Ішим з притоками Жабай і Терсаккан; Сілеті, Нура, Оленті. Тут знаходиться озеро Тенгіз.

Губернатор (аким) області — Єрмек Боранбаєвич Маржикпаєв.

Історія

14 жовтня 1939 була утворена Акмолинська область з центром у місті Акмолинськ, до якої ввійшли 15 районів і 2 міста обласного значення:

• зі складу Карагандинської області
  • місто Акмолинськ
  • Акмолинський район
  • Вишневський район
  • Еркеншиліцький район
  • Новочеркаський район
• зі складу Північноказахстанської області
  • місто Степняк
  • Арик-Балицький район
  • Атбасарський район
  • Енбекшильдерський район
  • Єсільський район
  • Зерендинський район
  • Калінінський район
  • Макінський район
  • Молотовський район
  • Рузаєвський район
  • Сталінський район
  • Щучинський район

• 29 травня 1940 року — створено Шортандинський район
• 5 листопада 1941 року — зі складу Карагандинської області переданий Кургальжинський район

15 березня 1944 року до складу новоствореної Кокчетавської області передано райони Арик-Балицький, Енбекшильдерський, Зерендинський, Рузаєвський, Щучинський.

• 14 вересня 1954 року — до складу Кокчетавської області відійшло місто Степняк.
• 22 жовтня 1955 року — створені Баранкульський та Кійминський райони

26 грудня 1960 року Акмолинська область була ліквідована, її райони увійшли до складу новоствореного Цілинного краю.

• 24 квітня 1961 — створено Цілиноградську область
• 24 квітня 1961—16 жовтня 1965 — область у складі Цілинного краю
• 23 листопада 1970 — із частин Кустанайської і Цілиноградської областей утворена Тургайська область
• 2 червня 1988 — до складу Цілиноградської області ввійшли Державінський, Єсільський, Жаксинський, Жанадалинський і Кійминський райони колишньої Тургайської області
• 17 серпня 1990 — із частин Кустанайської і Цілиноградської областей утворена Тургайська область
• 6 липня 1992 — Цілиноградську область перейменовано на Акмолинську
• 22 квітня 1997 — до складу області входять Державінський, Єсільський, Жаксинський, Жанадалинський і Кійминський райони скасованої Тургайської області
• 8 квітня 1999 — до складу області включені Єнбекшильдерський, Зерендинський та Щучинський райони і Кокшетауська міськрада Північноказахстанської області
• 22 квітня 1999 — центр Акмолинської області перенесено з Астани до Кокшетау

Природа

Область займає західну окраїну Казахської складчастої країни і прилеглі до неї рівнини. На південному заході і сході області виступають окремі невисокі пологі узгір'я й горби — залишки древніх гір. Улоговини часто заповнені мілководними солоними й прісними озерами. Крайня північно-східна частина області лежить у межах Західно-Сибірської низовини. Корисні копалини: боксити, кам'яне вугілля, сурма, залізна руда, будматеріали та ін.

Клімат різко континентальний, посушливий, зі спекою влітку й холодною малосніжною зимою. Річна сума опадів на півночі бл. 300 мм, на півдні зменшується до 200 мм і нижче.

Водами, особливо прісними, область бідна. Річки мілководні, влітку часто пересихають. Головні річки Ішим (притока Іртиша) і його притоки Терсаккан, Жабай та ін., Нура, на якій споруджено водосховище. Найбільші озера: Тенгіз (солоне) і Коргалжин (прісне).

Ґрунти — в північній частині області чорноземи, в середні частині темнокаштанові, ще південніше змінюються світлокаштановими і бурими, серед яких з'являються солонці і солончаки. Рослинність степова і, частково, напівпустельна (на півдні).

Господарство

Область входить до Карагандинського економічного району. Сучасне господарство області створене за роки радянської влади. Особливо великого розвитку набуло господарство області в зв'язку з освоєнням цілинних і перелогових земель в країні. Валова продукція промисловості в 1958 році зросла порівняно з 1940 у 7 разів. Промисловість: гірничовидобувна (видобування кам'яного вугілля, бокситів, сурми), машинобудівна, харчова, деревообробна і будматеріалів. В області є машиноремонтні заводи, великий деревообробний комбінат, порцеляновий і цегельний заводи, комбінат будматеріалів, кам'яні кар'єри та ін. У Макинську спеціалізований завод, що виготовляє поршневі кільця для тракторів.

Уся посівна площа — 4727,4 тис. га (1959). У землеробстві переважають зернові — 4045,3 тис. га (1959). Провідна культура — яра пшениця (3657,4 тис. га), ячмінь (128,7 тис. га), овес (113,4 тис. га), просо (130,8 тис. га). Із технічних — соняшник (26 тис. га), льон (19,6 тис. га), кукурудза на зерно, силос і зелений корм (126,9 тис. га). Тваринництво м'ясо-молочного напряму. Велика рогата худоба (в тис. голів) — 463,3 (на 1 січня 1959), в тому числі корів — 169,4; свиней — 176,1; овець і кіз — 1021,6; коней — 70.

Розвинуті автотранспорт і повітряне сполучення.

Адміністративний устрій

№	Райони, міські адміністрації	Площа, км²	Населення, осіб (1989)	Населення, осіб (1999)	Населення, осіб (2009)	Населення, осіб (2021)	Центр	К-ть АО	К-ть НП
1	Аккольський район	9400	41154	32815	27120	24808	Акколь	9	29
2	Аршалинський район	5847	33476	29702	27940	24573	Аршали	14	32
3	Астраханський район	7400	43268	32980	27419	20281	Астраханка	12	32
4	Атбасарський район	10634,96	75833	61009	50981	44137	Атбасар	14	30
5	Біржан-сала район	11000	38094	25599	17930	13613	Степняк	15	36
6	Буландинський район	6400	53138	41387	34815	29633	Макінськ	11	31
7	Бурабайський район	5900	100006	81739	73169	70834	Щучинськ	11	47
8	Єгіндикольський район	5400	15259	10050	6802	5468	Єгіндиколь	8	13
9	Єрейментауський район	17500	52584	40818	31303	26710	Єрейментау	14	32
10	Єсільський район	8000	43136	37309	27697	21319	Єсіль	15	31
11	Жаксинський район	9700	41862	30808	21107	16451	Жакси	14	25
12	Жаркаїнський район	12100	43014	24326	15423	13246	Державінськ	17	23
13	Зерендинський район	7645,90	64732	50206	40591	35625	Зеренда	22	79
14	Коргалжинський район	9310,97	25258	16705	10289	7495	Коргалжин	8	18
15	Сандиктауський район	6400	36626	28729	21521	17185	Балкашино	14	40
16	Цілиноградський район	7888	42545	41347	58350	78806	Акмол	18	50
17	Шортандинський район	4700	39110	33074	29580	27825	Шортанди	11	29
1	Кокшетауська м.а.	-	148114	134004	147295	187897	Кокшетау	2	4
2	Косшинська м.а.	-	2918	2463	5731	48963	Косши	-	2
3	Степногорська м.а.	-	100351	74008	68163	68126	Степногорськ	8	11

Найбільші населені пункти

Населені пункти з чисельністю населення понад 10000 осіб:

№	Населений пункт	Населення, осіб (1989)	Населення, осіб (1999)	Населення, осіб (2009)	Населення, осіб (2021)
1	Кокшетау	136 757	123 389	135 106	171 630
2	Степногорськ	58 200	47 372	46 712	48 894
3	Косши	2 196	1 742	4 527	48 630
4	Щучинськ	55 539	45 254	44 106	46 744
5	Атбасар	39 163	32 288	30 436	31 434
6	Макінськ	23 312	18 540	16 745	18 098
7	Акколь	19 664	15 682	14 217	16 017
8	Красний Яр	9 131	8 352	9 875	13 536
9	Акмол	5 286	4 835	5 711	13 400
10	Єрейментау	15 973	15 087	12 518	12 652
11	Єсіль	17 014	13 096	11 551	11 484

Населення

Населення — 782995 осіб (2021; 743226 у 2009, 829078 у 1999, 1040478 у 1989).

Населення Акмолинської області — поліетнічне.

Національний склад населення станом на 2016 рік:

• казахи — 375162 особи (50,40 %)
• росіяни — 250069 осіб (33,59 %)
• українці — 33791 особа
• німці — 26369 осіб
• татари — 13440 осіб
• білоруси — 10434 особи
• поляки — 8016 осіб
• інгуші — 4818 осіб
• чеченці — 3254 особи
• азербайджанці — 2065 осіб
• башкири — 1921 особа
• молдовани — 1629 осіб
• корейці — 1432 особи
• вірмени — 1268 осіб
• удмурти — 1046 осіб
• мордва — 948 осіб
• марійці — 779 осіб
• інші — 7979 осіб

Українці почали поселятись на території сучасної Акмолинської області з кінця XIX століття. Найгустіше заселені північна і центральна частини області.

Зміна чисельності населення

Роки	2003	2004	2005	2006	2007	2008
Населення	748 167	▲748 930	▼ 747 185	▼746 652	▲748 559	▼747 447
Роки	2009	2010	2011	2012	2013	2014
Населення	▼738 824	▼735 135	▼733 212	▼731 328	▲732 947	▲735 640

Транспорт

Дороги обласного значення:

Індекс	Назва	Довжина, км
KC-1	Жалтир - Макінськ	122,6
KC-2	Єрейментау - Єркіншилік - Аршали	120,5
KC-3	KAZ01 - водосховище Арнасай - Михайловка	14
KC-4	Жолимбет - Шортанди - Пригородне	116,4
KC-5	Кабанбай-батира - Жалгизкудук - KZ03-01 (Оразак)	66
KC-6	Новочеркаське - Єгіндиколь - Жантеке	119,2
KC-7	Атбасар - Сочинське	97,1
KC-8	Новий Колутон - Акколь - Азат - Саздибулак	200,3
KC-9	Азат - Степногорськ - Аксу	41
KC-10	Петровка - Улан - Мариновка	108
KC-11	Балкашино - Шантобе	56
KC-12	Атбасар - Жана-Кійма - КС-19	80
KC-13	Петровка - Караадир	25
KC-14	KZ03-06 - Байдали	24
KC-15	Бабатай - Сариоба	40
KC-16	Коргалжин - Арикти - Сабинди	78
KC-17	Єгіндиколь - Жолан	61,3
KC-18	Державінськ - Кумсуат	58,2
KC-19	Жакси - Державінськ	140
KC-20	Самалтау - КСТ-62 (Північноказахстанська область) - Єсіль	55
KC-21	Бузулук - Алматинське	57
KC-22	Жана-Кійма - Терсаккан	49,2
KC-23	під'їзд до міста Атбасар	4
KC-24	під'їзд до селища Аршали	1
KC-25	KZ03-06 - КC-39 (Красний Кордон)	10
KC-26	Бурабай - Науризбай-батира - кордон області	33
KC-27	KZ03-04 - Веденовка	32
KC-28	KС-43 - КC-26	22
KC-29	Кокшетау - Красний Яр - Сімферопольське - Жолдибай	29,1
KC-30	KС-44 (Стеняк) - KZ03-02	14,8
KC-31	Астана - Сариоба	41
KC-32	Атбасар - Макієвка	36
KC-33	KС-6 - Кайнарське	52
KC-34	під'їзд до міста Акколь	1,2
KC-35	Малий Барап - Кордон	14
KC-36	KС-8 - Кайнар	11
KC-37	KZ03-02 (Аксу) - Бестобе - Ізобільне - кордон області	86,1
KC-38	Валіханово - Койтас	54
KC-39	Зеренда - Красний Кордон - кордон області	36,2
KC-40	KAZ-17 - Васильковка - KAZ-02	29
KC-41	Конисбай - Сейфуллін - Кизилсая	29,9
KC-42	Васильковка - Бірлестік	15
KC-43	Акилбай - Кизилагаш	18
KC-44	Щучинськ - Степняк - Валіханово - кордон області	124,5
KC-45	під'їзд до села Коргалжин	7
KC-46	Єркіншилік - Каратал	53,6
KC-47	KС-8 - Новорибинка	25,1
KC-48	під'їзд до міста Єрейментау	3
KC-49	Акмол - Нуресіль - Талапкер	23
KC-50	Єсіль - Свободне - Роздольне	34
KC-51	Красиве - Ярославка - Роздольне	26,6
KC-52	KAZ-13 - Донське - Костичево	32
KC-53	Алексієвка - кордон області	21,5

Посилання

• http://www.akmo.gov.kz [Архівовано 5 травня 2017 у Wayback Machine.] Офіційний сайт акимату Акмолинської області (казах.), (англ.), (рос.)
• Погода у Акмолинській області. Казахстан [Архівовано 28 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
• Казахстан. Акмолинська область [Архівовано 5 березня 2013 у Wayback Machine.]