Перейти до вмісту

Акопян Володимир Едуардович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Акопян Володимир Едуардович
Акопян Володимир Едуардович
Акопян Володимир Едуардович
Країна СРСР СРСР, Вірменія Вірменія
Народження 7 грудня 1971(1971-12-07) (53 роки)
Баку, Азербайджанська РСР, СРСР
Титул гросмейстер (1991)
Рейтинг ФІДЕ 2656 (№ 95 у рейтингу ФІДЕ в січні 2016 року)
Піковий
рейтинг
2713 (липень 2006)  — 13-е місце (2703) (січень 2003) [1].
Нагороди та відзнаки
орден Пошани (Вірменія) медаль «За заслуги перед Вітчизною» (Вірменія) 1. ступеню медаль Мовсеса Хоренаці

Володи́мир Едуа́рдович Акопя́н (вірм. Վլադիմիր Հակոբյան; нар. 7 грудня 1971, Баку, Азербайджан) — вірменський, раніше радянський, шахіст; гросмейстер (1991). Заслужений майстер спорту Вірменії.[2]
Переможець чемпіонату світу 2011 року та триразовий переможець Шахових олімпіад в складі команди Вірменії. Фіналіст чемпіонату світу ФІДЕ по нокаут-системі (1999).

Його рейтинг станом на січень 2016 року — 2656 (95-е місце у світі, 3-є у Вірменії).

В 5 років Володимира навчив грати в шахи батько — викладач Єреванського політехнічного інституту. Коли хлопчику виповнилося 8 років, він виграв в Литві свій перший турнір, отримавши пермогу в усіх партіях.

У Акопяна багато паралелей с Каспаровим. Проживав в Баку, любив відпочивати в Загульбі і грати в футбол, проходив шахові інститути в школі Ботвинника — Каспарова[3]. В 14 років виграв в Аргентині чемпіонат світу серед кадетів (юнаків до 16 років)[4], його вчителі так говорили про його можливості:

Г. Каспаров: «Він повинен ввійти в дюжину найсильніших шахістів світу».
М. Ботвиник: «Акопян може завоювати найвище звання, але в тому випадку, якщо працюватиме, як Каспаров».

У 1989 Володимир став чемпіоном світу серед юнаків до 18 років, а ще через два роки, блискуче виступив на міжнародному турнірі в Никшичі (1991), розділив 1-2 місце з Соколовим і перевиконав норму гросмейстера. У 1992 його рейтинг досяг позначки 2600 одиниць, що вважається в шаховому світі рівнем екстра-класу, проте рішучий прорив на претендентський рівень не вдавався. Окремі успіхи в турнірах чередувалися з невдачами .

1999 став роком нового творчого підйому. Акопян успішно зіграв в двох турнірах по швейцарській системі в Дубаї (1-2 місця) і Філадельфії (1-10). Бравши участь в чемпіонаті світу ФІДЕ по нокаут-системі в Лас-Вегасі, дійшов до фіналу без жодної поразки, послідовно вибивши з турніру М. Чибурданідзе (1½ : ½), Е. Бареєва (2½ : 1½), Кир. Георгієва (1½ : ½), С. Мовсесяна (2½ : 1½) і М. Адамса (2½ : ½). Оцінюючи шанси фіналістов, Г. Каспаров на сайті свого клуба написав, що «фантазія Халіфмана і його бідьш високий рівень підготовки можуть значити значно менше, ніж тверда рука і характер Акопяна». Проте в фіналі переміг гросмейстера з Санкт-Петербургу.

У червні 2006 року разом з Левоном Ароняном, Кареном Асряном, Смбатом Лпутяном, Габріелом Саркісяном і Арташесом Мінасяном став чемпіоном 37-й шахової Олімпіади в Турині й був нагороджений медаллю Мовсеса Хоренаці[5].

За перемогу в 38-й олімпіаді в Дрездені був нагороджений медаллю «За заслуги перед Вітчизною» першого ступеня[6].

Переможець міжнародних турнірів: Нішка-Баня — 1990, Буенос-Айрес — 1991, Никшич — 1991, Лос-Анджелес — 1991 (відкритий чемпіонат США), Беер-Шева — 1992, Канн — 1993, Санкт-Петрербург — 1994, Лас-Вегас — 1994, Ель Вендрелл — 1996, Берлін — 1996, Альбервіль — 1999, Дубай — 1999, Філадельфія — 1999, Бастія — 1999, Убеда — 2001, Лас-Вегас — 2001, Етьен-ле-Бен — 2001, Бад-Віссе — 2001, Альбервіль — 2002.

Цікаві факти

[ред. | ред. код]

2005 року Акопян був заарештований в Дубайському аеропорті, помилково сприйнятим за розшукуваного Інтерполом вбивцю, повним однофамільцем. Недорозуміння розяснилось, проте через нього Акопян запізнився до початку турніру, в якому був би рейтинг-фаворитом[7].

Зміни рейтингу

[ред. | ред. код]
Зміни рейтингу Ело[8]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Рейтинг Акопяна на benoni.de. Архів оригіналу за 10 січня 2014. Процитовано 10 січня 2014.
  2. [«Подведены итоги года» // Газета «[[Республика Армения (газета)|Республика Армения]]», № 088 (746), 23 декабря 2009 (рос.). Архів оригіналу за 19 вересня 2018. Процитовано 10 березня 2013. «Подведены итоги года» // Газета «Республика Армения», № 088 (746), 23 декабря 2009 (рос.)]
  3. Владимир Акопян: «Моё слово о патриархе». Архів оригіналу за 29 вересня 2010. Процитовано 22 жовтня 2011. [Архівовано 2010-09-29 у Wayback Machine.]
  4. Campeonato Mundial. Архів оригіналу за 26 лютого 2009. Процитовано 22 жовтня 2011. [Архівовано 2009-02-26 у Wayback Machine.]
  5. Победители Всемирной шахматной олимпиады награждены медалями «Мовсес Хоренаци». Ереван.ру. 7 червня 2006. Архів оригіналу за 17 березня 2012. Процитовано 12 червня 2008.
  6. Армянские шахматисты получат медаль За заслуги перед Отечеством Газета. Ru Новости. Архів оригіналу за 18 травня 2013. Процитовано 22 жовтня 2011.
  7. ChessBase.com — Chess News — News and views from the world of chess [Архівовано 9 листопада 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
  8. Рейтинг Ело зі списків ФІДЕ. Джерело: fide.com (дані з 2001 року), benoni.de, olimpbase.org (дані 1971—2001 років)

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Особова картка [1] на сайті ФІДЕ (англ.)
  • Партії [2] в базі Chessgames