Акредитація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Акредитація (лат. accredo, «довіряти») — процедура, у ході якої національний орган з акредитації документально засвідчує компетентність юридичної особи чи відповідного органу з оцінки відповідності виконувати певні види робіт (випробування, калібрування, сертифікацію, контроль) [1]

Термін Акредитація має кілька значень.

  1. У міжнародному праві акредитація — сукупність дій, пов'язаних з призначенням і вступом у дію (на посаду) постійного представника держави, глави дипломатичного представництва у певній державі чи міжнародній організації.
  2. У журналістській практиці — офіційно надане журналістам право брати участь у пресконференціях, бути спостерігачами на конференціях, зборах, з'їздах, сесіях парламенту тощо.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Закон України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності» від 17 травня 2001 року N 2407-III («Відомості Верховної Ради», 2001, № 32, ст.170)

Джерела[ред.ред. код]