Акселі Галлен-Каллела

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Акселі Галлен-Каллела
Akseli Gallen-Kallela
Aleksi Gallen-kallela.jpg
Акселі Галлен-Каллела , автопортрет
При народженні Akseli Gallen
Народження 26 квітня 1865(1865-04-26)
Порі, Російська імперія, Велике князівство Фінляндське
Смерть 7 березня 1931(1931-03-07) (65 років)
  Стокгольм, Швеція
  • пневмонія
  • Поховання
    Національність швед
    Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія,Фінляндія Фінляндія
    Жанр художник, громадський діяч
    Навчання в Академії Жульена в Парижі
    Діяльність художник, художник-гравер, ілюстратор, архітектор
    Напрямок реалізм, символізм
    Роки творчості 1885—1930
    Вплив на Білібін Іван Якович, Микола Реріх,
    Вчитель Carl Jahn[d], Fredrik Ahlstedt[d], Adolf von Becker[d] і Fernand Cormon[d]
    Твори фрески, картини, графіка, вітражі, текстиль і меблі
    Нагороди
    Премії Золота і Срібна медалі на Всесвітній виставці 1900 р. в Парижі

    Акселі Галлен-Каллела у Вікісховищі?

    Акселі Ґаллен-Каллела (фін. Akseli Gallen-Kallela; 26 квітня 1865(18650426), Порі, Велике князівство Фінляндське, Російська імперія — 7 березня 1931, Стокгольм, Швеція) — фінський художник зламу 19-20 століть, швед за походженням. Представник символізму, автор відомих ілюстрафій та фресок на сюжети національного епосу «Калевала». Малював також побутові сцени, пейзажі, іноді — портрети.

    Життєпис[ред. | ред. код]

    Головна лютеранська кірха в місті Порі

    Народився в місті Порі. Походить з родини юриста. Швед за походженням.

    У Парижі[ред. | ред. код]

    Художню освіту отримав у 1884 — 1889 рр. у Парижі в Академії Жульена. Починав як представник реалізму, малював побутові картини, сцени паризьких кафе. До цього періоду належить полотно «Стара жінка з котом», 1885, що здивувало неприхованим зображенням убогого життя фінських селян, здатного тільки скалічити, чим шокував тогочасне культурне суспільство.

    Повернення і шлюб[ред. | ред. код]

    Фінська стара жінка з котом

    У 1889 р. повернувся на батьківщину, де розпочав пошуки власних тем. Звернувся до національного пейзажу і епосу «Калевала», що стало захопленням митця на десятиліття. У 1890 р. узяв шлюб з Марією Сльор. Молоді подорожували по Східній Фінляндії та Карелії, де знайомилися з окремими рунами (піснями) з «Калевали». Його твори цього періоду були розцінені як спротив національного митця проти русифікації Фінляндії і внесок в самоідентифікацію фінів як самостійну націю. Він змінив своє шведське прізвище Галлен на фінський лад — Каллела — і зробив обива варіанти написання подвійним прізвищем.

    На початку 1890-х рр. робить проект і будує власну майстерню у Калелла в Руовесі. Жив там разом з дружиною, там же народились і його діти Крісті та Йорма.

    Участь у Всесвітній виставці 1900 р.[ред. | ред. код]

    Головний вхід виставкового павільйону у Парижі, 1900

    Як представник Фінляндії Галлен-Каллела брав участь в декоруванні національного павільйону на Всесвітій виставці 1900 р. в Парижі, де підросійська тоді Фінляндія мала окремий від Російської імперії павільйон. На виставці були твори художника (фрески, картини, графіка, текстиль і меблі за його проектами), за які отримав Золоту та Срібну медалі.

    Мандри[ред. | ред. код]

    На хвилі депресії від мряки холодної Фінляндії зробив декілька далеких подорожей, жив у Східної Африці (сучасна Кенія), де до нього повернулося бажання малювати. Пізніше жив у Америці(у США в Чикаго та Нью-Мексико).Зібрав значні колекції етнографічного та зоологічного спрямування.

    Смерть[ред. | ред. код]

    Помер у Стокгольмі в 1931 р. Застудився після лекції і мав ускладнення після запалення легенів.

    Музей Галлен-Каллела[ред. | ред. код]

    Водоспад у Мантікоскі

    Ще у 1911—1913 рр. на місті невеликої вілли Альберга в Еспоо за ескізами майстра побудували його будинок і майстерню. Він давно бажав мати власне помешкання для себе та своєї родини. Це вдалося створити в Тарваспяя (Tarvaspää), де він втілив в життя мрію своєї юності: «в нетрях я хотів би мати невеличкий замок з зубчастою вежею, будівлю з сірого каменю та деревини сосни і дуба».

    З 1961 року в його оселі створено меморіальний музей.

    Вибрані твори[ред. | ред. код]

    • Стара жінка з котом, 1885, Художній музей Турку
    • Після балу в паризькій Опері, 1888, колекція Вульф
    • Автопортрет у повітрі, 1894, приватна збірка
    • Натхненя, гравюра 1896, музей Галлен-Каллела
    • Іматра взимку, 1893, Атенеум, Гельсінки
    • Водоспад Мянтикоскі, 1893
    • Ковалі кують скарб Сампо, 1893
    • Сумний бенкет (Симпозиум, 1894)
    • Відплиття Вяйнемяйнена, варіанти 1896 — 1906
    • Помста Юкахайнена, 1897
    • Осуд братоубивці, 1897
    • автопортрет для галереї Уффіці, 1916, музей Галлен-Каллела

    Джерела[ред. | ред. код]

    Тарваспяя, Музей Галлен-Каллела влітку
    • Akseli Gallen-Kallela. Ed. Juha Ilvas.

    The Finnish National Gallery. F. G. Lönnberg, Helsinki 1996.

    • Akseli Gallen-Kallela. Museum Guide.

    The Gallen-Kallela Museum. Wattikustannus Oy. Ab Boktryck, Ruotsi 1985.

    • À Paris! Nordic Artists in Paris in the Late 19th Century. The Gallen-Kallela Museum. Erikoispaino Oy, Helsinki 1996.
    • Матеріали періодичних видань.

    Галерея[ред. | ред. код]

    Акселі Галлен-Каллела. " Ковзанярі на льоду озера ", 1896 р.


    Твори до епосу " Калевала "[ред. | ред. код]

    Джерела[ред. | ред. код]

    (нім.)

    • Überirdisch nordisch, Museum Kunstpalast, Düsseldorf 2012
    • Aus Dämmerung und Licht — Meisterwerke nordischer Malerei 1860—1920, [Kunsthalle der Hypo-Kulturstiftung (Hypo-Kunsthalle), München, 30. Mai bis 6. Oktober 2013

    Посилання[ред. | ред. код]


    Див. також[ред. | ред. код]