Аксентьєва Зінаїда Миколаївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аксентьєва Зінаїда Миколаївна
Народилася 25 червня 1900(1900-06-25) або 25 липня 1900(1900-07-25)
Одеса, Російська імперія
Померла 8 квітня 1969(1969-04-08) (68 років)
Полтава, Українська РСР, СРСР
Поховання
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union (1955–1980).svg СРСР
Діяльність астроном, геофізик
Alma mater Одеський університет
Науковий ступінь доктор фізико-математичних наук
Заклад Полтавська гравіметрична обсерваторія
Членство НАН України
Нагороди

Зінаї́да Микола́ївна Аксе́нтьєва (25 липня 1900(19000725), місто Одеса — 8 квітня 1969, місто Полтава) — український радянський геофізик. Доктор фізико-математичних наук (1949), член-кореспондент АН УРСР1951), директор Полтавської гравіметричної обсерваторії АН УРСР (з 1951). Депутат Верховної Ради УРСР 3-го і 4-го скликань.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася у родині службовця. Трудову діяльність розпочала у 1919 році, сполучаючи навчання з роботою в Одеській астрономічній обсерваторії під керівництвом вченого-астронома Орлова.

У 1924 закінчила математичний відділ Одеського інституту народної освіти і продовжувала працювати обчислювачем в астрономічній обсерваторії.

У 1926—1934 роках — обчислювач-спостерігач, астроном-метеоролог, старший науковий співробітник Полтавської гравіметричної обсерваторії.

У 1934—1939 роках — старший науковий співробітник актинометричної і метеорологічної обсерваторії при Тимірязєвській сільськогосподарській академії та у Московському гідрометеорологічному інституті; завідувач метеорологічної станції Московського гідрометеорологічного технікуму.

У 1939—1941 роках — старший науковий співробітник, завідувач відділу Полтавської гравіметричної обсерваторії. Під час німецько-радянської війни обсерваторію евакуювали до міста Іркутська, РРФСР, де у 1941—1944 роках Аксентьєва працювала заступником директора обсерваторії із наукових питань.

У 1944—1948 роках — науковий секретар Полтавської гравіметричної обсерваторії. У 1948—1951 роках — заступник директора Полтавської гравіметричної обсерваторії із наукової частини (наукових питань).

У 1951—1969 роках — директор Полтавської гравіметричної обсерваторії АН УРСР.

Спеціаліст в галузі припливних деформацій Землі і прикладної гравіметрії. Брала активну участь у гравіметричній зйомці території України, вивчала припливні явища озера Байкал, провела аналіз 11-річних спостережень над коливанням виска в Полтаві, що є цінним вкладом у вивчення пружних властивостей Землі. Під її керівництвом Полтавська гравіметрична обсерваторія стала одною з провідних наукових установ у СРСР з проблеми вивчення обертання Землі.

Нагороди і відзнаки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]