Аксонометричні проєкції

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.
Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено.
Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до стандартів якості Вікіпедії. Ви можете допомогти, переробивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін.
Аксонометричне зображення

Аксонометри́чні проє́кції (від дав.-гр. ἄξων — «вісь» + μετρέω — «міряю») — наочне зображення просторових форм на площині методом паралельного проєктування.

Загальний опис[ред. | ред. код]

Цей розділ не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цей розділ, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено.

В аксонометричній проєкції зображуваний об'єкт належить до умовної прямокутної (ортогональної) просторової системи координат, осі якої паралельні основним розмірам зображуваного об'єкта. Основою аксонометричного зображення предмета є аксонометричні координати його характерних точок і аксонометричний масштаб.

Ортогональна проєкція — креслення, виконане в прямокутних (ортогональних) проєкціях, є основним видом зображення, яким користуються в техніці. Проте не завжди прямокутні проєкції мають достатню наочність. Тому виникає необхідність в таких зображеннях, які, маючи наочність, давали б уявлення про відносні розміри предмета та його форму. Таким видом зображень є аксонометричні проєкції. Вони передають одним зображенням просторову форму предмета. Таке зображення створює у людини враження, близьке до того, яке виходить при розгляданні предмета в натурі.

Аксонометричні проєкції у конструкторській документації[ред. | ред. код]

ЄСКД визначає для використання такі аксонометричні проєкції[1][2]:

  • Прямокутна проєкція (напрям проєціювання перпендикулярний до площини проєкції):
  • Косокутна проєкція (напрям проєціювання не перпендикулярно до площини проєкції):
    • фронтальна ізометрична проєкція;
    • горизонтальна ізометрична проєкція;
    • фронтальна диметрична проєкція.

Приклад застосування у маркшейдерії[ред. | ред. код]

У маркшейдерській практиці часто використовуються диметричні косокутні аксонометричні проєкції:

  • а) профільна аксонометрія при побудові блок-діаграм геологічної структури за результатами розвідки свердловинами, розташованими по лінії навхрест простягання структури. При цьому вісь х умовної системи координат збігається з лінією розвідки, вісь у — з напрямком простягання структури, а вісь z — з висотою. При зазначених умовах проєціювання вертикальних розрізів структури по лініях розвідки виконуються копіюванням на блок-діаграму структури у відповідних місцях;
  • б) планова аксонометрія — при побудові аксонометричного зображення за результатами горизонтальних розрізів (погоризонтних планів) родовища корисної копалини. При цьому погоризонтні плани переносяться на аксонометричне зображення копіюванням у відповідних місцях.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ ДСТУ 3321:2003 Система конструкторської документації. Терміни та визначення основних понять.
  2. ↑ ГОСТ 2.317-69 Единая система конструкторской докуметации. Аксонометрические проекции.

Література[ред. | ред. код]

  • ДСТУ ISO 5456-3:2006 Кресленики технічні. Методи проеціювання. Частина 3. Аксонометричні зображення (ISO 5456-3:1996, IDT)
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Аксонометричні_проєкції&oldid=35692843