Аксу (місто, Китай)
| Аксу | |
 | |
| Офіційна назва |
спр. китайська: 阿克苏市 уйг. ئاقسۇ |
|---|---|
| Держава |
 КНР |
| Столиця | Q14122353? |
| Адміністративна одиниця | Aksu Prefectured |
| Чисельність населення | 535 657 осіб |
| Адміністративно-територіально поділяється на | Q11110411?, Q14122353?, Hongqiao Subdistrictd, Q11081991?, Q10907247?, Q10923330?, Ayikule Zhend, Yiganqi Xiangd, Baishitugeman Xiangd, Tuopuluked, Q11062887?, Q10949643?, Q30326215?, Q40456625? |
| Часовий пояс | UTC+8 |
| Площа | 14 415,16 км² |
| Поштовий індекс | 843000 |
.png) | |
| Місцевий телефонний код | 997 |
| Код на номерних знаках | 新N |
 | |
| Офіційний сайт | |
Координати: 41°09′59″ пн. ш. 80°15′00″ сх. д. / 41.16638900002777746° пн. ш. 80.250000000028° сх. д.
Аксу (уйгурська: ئاقسۇ|Aqsu|Ak̡su, піньїнь: Ākèsū Shì) — місто в Сіньцзяні у Китаї, столиця префектури Аксу. Назва перекладається як льодовикова вода і використовується як для позначення міста-оази, так і для річки Аксу.
Згідно з переписом 2002 місто мало населення 560 000 осіб, з них китайців 362 000.
Економіка базується на бавовні. Також виробляється зерно, плоди, олія, буряк. Промисловість представлена ткацтвом, цементною і хімічною галузями.
Історія[ред. | ред. код]
З часів династії Хань (125 рік до Р.Х. до 23 від Р.Х.) до ранньої династії Тан (618-907 від Р.Х.) Аксу відоме під назвою Гумо 姑墨 . Він був важливою зупинкою на Північному Шовковому Шляху, що прямував уздовж північного краю пустелі Такла-Макан в Таримському басейні між містами Куча і Кашгар. За буддистським санскритом відомий як Барука (Bharuka).[1][2] Древнє провідне місто Нан («Південне Місто») було ймовірно розташоване на південь від сьогоденного міста.
За часів династії Хань Гумо описується як «царство» (guo), що має 3,500 родин і 24,500 осіб, у тому числі 4,500 чоловік, здатних носити зброю. Можливо держава виробляла мідь, залізо і аурипігмент.[3]
Китайський прочанин Ксуанцанг (Xuanzang) відвідав цю державу в 629 від Р.Х. і записав його назву як Балука (Baluka). В записах фігурують буддистські монастирі на 1 000 ченців. Він зазначив, що держава простягається на 600 лі від сходу до заходу, і 300 лі, від півночі на південь. А також, що його столиця становить 6 лі в діаметрі. Також повідомляється, що "Рідна продукція, клімат, темперамент людей, митниця, записана мова і закон, ті ж, як в країні Куча, але у мові помітні відмінності. Він також зазначив, що прекрасне бавовняне і конопляне полотно, зроблене в області, експортується у сусідні країни..[4]
У 7-му, 8-му, і на початку 9-го століття, контроль над регіоном воювали китайська династія Тан, Тибетська імперія Туфан, і Уйгурський каганат. Тибет захопив Аксу в 670 від Р.Х., але війська династії Тан зайняли край в 692. Тибет оволодів знов Таримським басейном в кінці 720-х, але Династія Тан знову анексувала регіон в 740-х. Таласька битва призвела до подальшого вилучення Китаю з історії регіону і суперечка відбувалась між тибетцями і уйгурами.
Аксу був постійно під впливом міста Куча і займав провідне місце на Північно Таримському шовковому шляху на дорозі до долини річки Ілі.
Близько 1220 року Аксу став столицею держави Мангалай (Mangalai) .
Френсіс Янгхазбенд, відвідав Аксу в 1887 на його сухопутній подорожі з Пекіна до Індії. Він описав його, як найбільше місто, яке він побачив на його дорозі з Пекіна. Аксу мало близько 20,000 місцевих мешканців, без врахування гарнізону близько у 2,000 солдатів. Місто мало великі базари і караван-сараї для купців.[5]
Клімат[ред. | ред. код]
| Клімат Aksu (1971−2000) | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 7,3 | 13,7 | 25,0 | 34,5 | 35,0 | 37,0 | 39,6 | 38,4 | 34,2 | 28,0 | 20,2 | 9,5 | |
| Середній максимум, °C | −0,9 | 4,6 | 12,9 | 21,9 | 26,6 | 29,6 | 31,2 | 30,2 | 25,9 | 18,9 | 9,1 | 0,8 | 17,6 |
| Середня температура, °C | −7,8 | −2,2 | 6,3 | 14,7 | 19,2 | 22,1 | 23,8 | 22,5 | 17,8 | 10,3 | 1,8 | −5,5 | 10,3 |
| Середній мінімум, °C | −13,3 | −7,8 | 0,1 | 7,6 | 12,1 | 14,8 | 16,6 | 15,6 | 10,8 | 3,7 | −3,1 | −10 | 3,9 |
| Абсолютний мінімум, °C | −25,2 | −24,4 | −10,9 | −3,1 | 2,7 | 6,0 | 8,7 | 8,3 | 1,4 | −4,5 | −12,9 | −23,4 | |
| Норма опадів, мм | 1.6 | 2.4 | 3.5 | 2.5 | 8.9 | 14.0 | 16.0 | 14.1 | 6.2 | 2.3 | 0.5 | 2.4 | |
| Кількість днів з опадами | 2,3 | 2,2 | 1,6 | 1,5 | 3,1 | 5,3 | 6,6 | 6,3 | 3,3 | 1,1 | 0,7 | 1,9
| |
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ Notes to the translation from the Hou Hanshu by John E. Hill
- ↑ Bailey, H. W. (1985): Indo-Scythian Studies being Khotanese Texts Volume VII. Cambridge University Press. 1985.
- ↑ Hulsewé, A. F. P. and Loewe, M. A. N. 1979. China in Central Asia: The Early Stage 125 B.C. — A.D. 23: an annotated translation of chapters 61 and 96 of the History of the Former Han Dynasty, p. 162. E. J. Brill, Leiden.
- ↑ Li, Rongxi. Translator. 1996. The Great Tang Dynasty Record of the Western Regions. Numata Center for Buddhist Translation and Research. Berkeley, California.
- ↑ Younghusband, Francis E. (1896). The Heart of a Continent, p. 154. John Murray, London. Facsimile reprint: (2005) Elbiron Classics. ISBN 1-4212-6551-6 (pbk); ISBN 1-4212-6550-8 (hardcover).
Джерела[ред. | ред. код]
- The Chinese History of the Western Han records some information about the kingdom.
- Either the Old Book of Tang or the New Book of Tang records Xuanzang's information and a little extra.
- Hill, John E. 2003. «Annotated Translation of the Chapter on the Western Regions according to the Hou Hanshu.» 2nd Draft Edition. [1]
- Puri, B. N. Buddhism in Central Asia, Motilal Banarsidass Publishers Private Limited, Delhi, 1987. (2000 reprint).
- Stein, Aurel M. 1907. Ancient Khotan: Detailed report of archaeological explorations in Chinese Turkestan, 2 vols. Clarendon Press. Oxford. [2]
- Stein, Aurel M. 1921. Serindia: Detailed report of explorations in Central Asia and westernmost China, 5 vols. London & Oxford. Clarendon Press. Reprint: Delhi. Motilal Banarsidass. 1980. [3]
- Yu, Taishan. 2004. A History of the Relationships between the Western and Eastern Han, Wei, Jin, Northern and Southern Dynasties and the Western Regions. Sino-Platonic Papers No. 131 March, 2004. Dept. of East Asian Languages and Civilizations, University of Pennsylvania.
- Silk Road Seattle (The Silk Road Seattle website contains many useful resources including a number of full-text historical works)
| ||||||||