Акт про незалежність Литви

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Історія Литви
Coat of arms of Lithuania.svg
Доісторична Литва
Велике князівство Литовське
Річ Посполита
Російська імперія
Лісові брати (1905—1906)
Королівство Литва
Литовська радянська республіка
Литовсько-Білоруська Радянська Соціалістична Республіка
Литовська Республіка
(Серединна Литва • Віленський край)
Окупація Литви СРСР
Окупація Литви Третім Рейхом
Лісові брати (1940-1957)
Литовська РСР
Литовська Республіка

Портал «Литва»
Original

Акт незалежності Литви (лит. Lietuvos nepriklausomybės aktas) або Акт 16 лютого — документ, що його склала й підписала Рада Литви під головуванням Йонаса Басанавічюса 16 лютого 1918. Акт проголосив відновлення незалежної держави Литва, яка мала управлятися на демократичних засадах, зі столицею в місті Вільнюс. Усі 20 делегатів підписали документ.

Історія[ред.ред. код]

Факсиміле Акта 16 лютого

Акт 16 лютого став останньою із серії резолюцій, в яких йшлось про самовизначення Литви, включаючи Акт 8 січня, підписаний на Вільнюській конференції. Шлях до незалежності був довгим та складним через те, що Німецька імперія чинила тиск на Раду Литви з метою створення союзу. Депутатам доводилося маневрувати між інтересами Німеччини, війська якої перебували в Литві, і вимогами литовського народу.

Реакція на звістку про відновлення незалежної Литви була дуже стриманою. Влада Німеччини заборонила публікувати акт, текст резолюції друкувався і розповсюджувався підпільно. Роботі Ради постійно перешкоджали, а німці продовжували контролювати всю територію Литви. Ситуація змінилася, коли восени 1918 Німеччина програла Першу світову війну. У листопаді 1918 був сформований перший литовський кабінет міністрів, а Рада Литви здобула контроль над всією територією країни. Незалежність нарешті стала реальністю, хоча Литва змушена була брати участь у кількох війнах, щоб остаточно підтвердити її.

Оригінальний документ досі вважався загубленим. Попри це, він не втратив свого юридичного значення. Акт є законним обґрунтуванням існування незалежної Литви як у міжвоєнний період, так і після 1990. У документі сформульовані основні принципи державного устрою, які в тому числі зображені у всіх конституціях Литви. Акт також став ключовим документом після виходу країни зі складу СРСР 1990 року. Влада Литви підкреслювала, що це просто відновлення незалежної держави, яка існувала в 1918-1940, а Акт незалежності ніколи не втрачав своєї сили.

29 березня 2017 року оригінал Акта було віднайдено у німецьких дипломатичних архівах[1].

Текст Акта[ред.ред. код]

Рядок Оригінальний текст[2] Переклад
1
NUTARIMAS
Резолюція
2 Lietuvos Taryba savo posėdyje vasario 16 d. 1918 m. vienu balsu nu- Рада Литви на засіданні 16 лютого 1918 одноголосно вирішила
3 tarė kreiptis: į Rusijos, Vokietijos ir kitų valstybių vyriausybės šiuo звернутися до урядів Росії, Німеччини та інших держав з наступною
4 pareiškimu: декларацією:
5 Lietuvos Taryba, kaipo vienintelė lietuvių tautos atstovybė, remdamos Рада Литви, як єдиний представник литовського народу, ґрунтуючись на
6 pripažintaja tautų apsisprendimo teise ir lietuvių Vilniaus konferencijos визнаному праві народів на самовизначення, і на резолюції Литовської Вільнюської конференції
7 nutarimu rugsėjo mėn. 18-23 d. 1917 metais, skelbia atstatanti nepriklau- 18-23 вересня 1917 року, проголошує відновлення незалежної
8 somą demokratiniais pamatais sutvarkytą Lietuvos valstybę su sostine держави Литва, заснованої на демократичних засадах, столицею якої є
9 Vilniuje ir tą valstybę atskirianti nuo visų valstybinių ryšių, kurie місто Вільнюс та оголошує про припинення всіх державних відносин, які існували раніше
10 yra buvę su kitomis tautomis. з іншими народами.
11 Drauge Lietuvos Taryba pareiškia, kad Lietuvos valstybės pama- Водночас Рада Литви заявляє, що засади Литовської держави
12 tus ir jos santykius su kitomis valstybėmis privalo galutinai nustatyti і її відносини з іншими державами має остаточно встановити
13 kiek galima graičiau sušauktas steigiamasis seimas, demokratiniu budu Установчий сейм, який буде скликаний якомога швидше і який буде обраний демократичним чином
14 visų jos gyventojų išrinktas. усіма жителями країни.
15 Lietuvos Taryba pranešdama apie tai………………… У зв'язку з цим Рада Литви, шляхом інформування про це уряду…………………,
16 vyriausybei, prašo pripažinti nepriklausomą Lietuvos valstybę. просить визнати незалежну Литовську державу.
 
17 Dr. Jonas Basanavičius Доктор Йонас Басанавічюс
18 Saliamonas Banaitis Салямонас Банайтіс
19 Mykolas Biržiška Миколас Біржішка
20 Vilniuje, vasario 16 d. 1918 m. Kazys Bizauskas Вільнюс, 16 лютого 1918 Казіс Бізаускас
21 Pranas Dovydaitis Пранас Довідайтіс
22 Jurgis Šaulys Steponas Kairys Юрґіс Шауліс Стяпонас Кайріс
23 Jokūbas Šernas Petras Klimas Йокубас Шернас Пятрас Клімас
24 Antanas Smetona Donatas Malinauskas Антанас Сметона Донатас Малінаускас
25 Jonas Smilgevičius Vladas Mironas Йонас Смілгявічюс Владас Міронас
26 Justinas Staugaitis Stanisław Narutowicz Юстінас Стауґайтіс Станіслав Нарутович
27 Aleksandras Stulginskis Alfonsas Petrulis Алєксандрас Стульґінскіс Альфонсас Петруліс
28 Jonas Vailokaitis Kazimieras Steponas Šaulys Йонас Вайлокайтіс Казімєрас Стяпонас Шауліс
29 Jonas Vileišis Йонас Вілейшіс

Примітки[ред.ред. код]

  1. У Німеччині знайшли оригінал Акта незалежності Литви. ФОТО. Історична правда. Процитовано 2017-04-17. 
  2. (лит.) Nutarimas. Medieval Lithuania. 2005. Архів оригіналу за 2013-01-24. Процитовано 2007-01-27. 

Література[ред.ред. код]

  • Simas Sužiedėlis, ред (1970-1978). «Council of Lithuania». Encyclopedia Lituanica. I. Boston, Massachusetts: Juozas Kapočius. pp. 581—585. LCC 74-114275. 

Див. також[ред.ред. код]