Акула-янгол колюча

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Акула-янгол колюча
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Metazoa)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Хрящові риби (Chondrichthyes)
Підклас: Пластинозяброві (Elasmobranchii)
Надряд: Акули (Selachimorpha)
Ряд: Акулоангелоподібні (Squatiniformes)
Родина: Акулоангелові (Squatinidae)
Рід: Акула-ангел (Squatina)
Вид: Акула-янгол колюча
Біноміальна назва
Squatina aculeata
Cuvier, 1829
Squatina aculeata distmap.png
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Squatina aculeata
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Squatina aculeata
EOL logo.svg EOL: 206811
ITIS logo.svg ITIS: 160792
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 661032

Акула-янгол колюча (Squatina aculeata) — акула з роду Акула-ангел родини Акулоангелові. Інші назви «морський чорт», «колючий диявол», «безока акула-янгол», «морський янгол-пилка».

Опис[ред. | ред. код]

Загальна довжина досягає 1,88 м, зазвичай 1,4-1,6 м. Голова масивна. Морда затуплена. Очі помірного розміру. За ними розташовані бризкальця. Відстань від очей до бризкалець менша за 1,5 діаметра ока. Біля ніздрів є великі шкіряні бахромисті вирости. Носові клапани великі. Рот широкий. Зуби розташовані у декілька рядків. Вони маленькі, вузькі. У неї 5 пар зябрових щілин. Тулуб сплощено. На середній лінії спини, від голови до хвоста, на морді, під очима присутні великі шипи. Відрізняється від інших видів свого роду довшими шипами по середині спини. Грудні плавці великі, не повністю приєднані до голови. Має 2 спинних плавця однакового розміру. Вони розташовані позаду черевних плавців. Анальний плавець відсутній. Хвіст помірно короткий, хвостовий плавець широкий, розвинений, нижня лопать довша за верхню.

Забарвлення сірувато-коричневе або сіре.

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Тримається на глибинах від 30 до 500 м, на континентальному шельфі. Воліє до піщаних або мулисто-піщаних ґрунтів. Полює біля дна, є бентофагом. Це одинак. Активна переважно вночі або присмерку. Вдень заривається у ґрунт. Живиться скатами, анчоусами, камбаловими, оселедцями, бичковими, кальмарами, каракатицями, а також ракоподібними. Полює із засідки, застосовує щочний насос.

Статева зрілість настає при розмірах у 1-1,24 м. Це яйцеживородна акула. Має низьку репродуктивність.

Цінується м'ясо, шкіра, печінка, плавці. З огляду на це опинилася під загрозою знищення. Втім лише в Іспанії застосовуються заходи з її збереження, зокрема у заповідниках балеарських островів.

Не становить загрози для людини. Лише при сильному роздратуванні може вкусити.

Розповсюдження[ред. | ред. код]

Мешкає у східній частині Атлантичного океану: від південних Португалії та Іспанії до Анголи, зокрема й біля Канарських островів. Також зустрічається у західному Середземномор'ї.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Leonard Compagno, Marc Dando, Sarah Fowler: Sharks of the World. Princeton University Press, Princeton und Oxford 2005, ISBN 978-0-691-12072-0, S. 137–138.