Акуленко Віктор Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Акуленко Віктор Іванович
Народився 24 листопада 1935(1935-11-24) (83 роки)
Борзнянський район, Чернігівська область, Українська СРР, СРСР
Alma mater Юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Науковий ступінь доктор юридичних наук[d]
Матір Акуленко Олена Климівна

Віктор Іванович Акуленко (нар. 24 листопада, 1935, Комарівка) — український правознавець, педагог, публіцист, доктор юридичних наук (1993), професор (2004).

Автор концепцій правової охорони культурних цінностей та реабілітації сімей, пограбованих у часи сталінської колективізації («розкуркулення»). Експерт з переміщених цінностей України у часи Другої світової війни. Також один із засновників Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, письменник і журналіст, автор розвідок у журналі «Пам'ятки України».

Біографія[ред. | ред. код]

Акуленко Віктор Іванович народився 24 листопада 1935 року в селі Комарівці Борзнянського району Чернігівської області.

Мати Акуленко (Гузь) Олена Климівна (народилась у 1912, с. Голинка нині Бахмацького р-ну Чернігівської обл. — померла у 1995, м. Київ).

Батько Акуленко Іван Микитович (народився у 1908 у с. Черниш нині Чернігівського р-ну Чернігівської обл. — загинув у 1941 під Києвом).

Закінчив юридичний факультет Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка. Працював учителем географії та вихователем Комарівської школи-інтернату, молодшим науковим співробітником Інституту держави і права Академії наук УРСР, старшим консультантом Республіканського правління Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, старшим юрисконсультом Українського фонду культури, старшим науковим співробітником Центру пам'яткознавства АН України й Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, з 1993 року й дотепер — провідний науковий співробітник відділу міжнародного права і порівняльного правознавства Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. З 1998 року — професор кафедри теорії та історії держави і права Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова. На творчій роботі обіймав такі посади: кореспондент інформаційно-методичного бюлетеня «Пам'ятники України», редактор-юрист журналу «Пам'ятки України» і газети «Старожитності», політичний оглядач газети «Демократична Україна». Був консультантом Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності і брав активну участь у розробці проектів ряду Законів України у сфері музейної та архівної справи, збереження культурної спадщини тощо.

Започаткував в Україні новий науковий напрям у галузі історії держави й права — дослідження проблем правової охорони української історико-культурної спадщини, а також міжнародно-правового регулювання реституції й повернення втрачених і незаконно переміщених культурних цінностей. У його доробку налічується понад 350 наукових і науково-популярних праць, серед них і основоположна монографія «Охорона пам'яток культури в Україні. 1917—1990» (1991). Також запровадив систему впорядкування відповідних нормативних актів і документів, у результаті чого були опубліковані перший в Україні збірник «Законодавство про охорону пам'ятників історії та культури» (1970). Виданий у 1997 р. збірник документів «Правова охорона культурних цінностей: Україна у міжнародно-правових відносинах» (співавтори В. Н. Денисов, В. В. Максимов, Ю. С. Шемшученко, 1997 р.), удостоєний премії Спілки юристів України у конкурсі на найкраще юридичне видання. У 2013 р. було видано фундаментальну монографію «Міжнародне право охорони культурних цінностей та його імплементація у внутрішньому праві України».

Як член міжнародних україно-німецької, україно-польської та україно-російської комісій, В. Акуленко розробив «Концептуальні засади і загальні принципи міжнародного співробітництва України у сфері реституції культурних цінностей» та інші матеріали, брав участь у переговорному процесі щодо повернення культурних цінностей, в організації міжнародних симпозіумів під егідою ЮНЕСКО у Києві й Мінську тощо.

Видав книжку нарисів, памфлетів і спогадів «На перехресті закону і совісті» (2001), нагороджену грамотою Української асоціації виробників поліграфічної продукції як суспільно значуще видання актуальної тематики, а також документально-художню книгу «Відлуння пам'яті: назад у майбутнє» (2008).

Різнобічна діяльність В. Акуленка, що сприяє відродженню й розвиткові національної духовності та культури, відзначена Почесними грамотами Президії Національної академії наук України (1999 ), Кабінету Міністрів України (2004 ), Грамотою Верховної Ради України (2004 ), Подякою Міністерства культури і туризму України (2010). Державною стипендією як видатному діячеві науки (2002—2004, 2006 рр.).

Твори[ред. | ред. код]

Автор монографії «Правова охорона пам'яток історії та культури в УРСР» (1984)

Автор монографії «Міжнародне право охорони культурних цінностей та його імплементація у внутрішньому праві України» (Київ, «ЮСТІНІАН», 2013)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]