Акіма Біллурі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Акіма Біллурі
азерб. Hökümə Billuri
Народилася 3 березня 1926(1926-03-03)
Зенджан, Іран
Померла 22 листопада 2000(2000-11-22) (74 роки)
Баку, Азербайджан
Діяльність науковець
Мова творів азербайджанська
Жанр романтична поезія
Нагороди

Акіма (Окюма) Ібрагім кизи Біллурі (азерб. Hökümə İbrahim qızı Billuri; 3 березня 1926, Зенджан — 22 листопада 2000, Баку) — азербайджанська поетеса й літературознавець, громадський і політичний діяч, активний член національно-визвольного руху в Іранському Азербайджані, член Спілки письменників Азербайджану (з 1958), кандидат філологічних наук (1963), Заслужений діяч мистецтв Азербайджанської РСР (1984), Ветеран Праці (1985)[1].

Біографія[ред. | ред. код]

Акіма Біллурі народилася 3 березня 1926 року в місті Зенджан в Іранському Азербайджані[2] в родині коваля[1]. З 1933 по 1943 роки навчалася в середній школі для дівчаток «Азері» в рідному місті[2][1]. Після завершення навчання була залишена в школі на посаді педагога[1].

Інтерес до літератури в Акім прокинувся ще в дитинстві. Так, ще будучи школяркою, вона почала писати вірші перською мовою, а пізніше і рідною[2] азербайджанською мовою[1]. Друкуватися Біллурі стала в 1944 році[3]. Її перші вірші азербайджанською («Робітник», «Очі мої», «ранок» та ін) і статті вийшли в 1945 році в газетах «Азер» в Зенджане і «Ветен йолунда» (За Батьківщину) в Тебризі[2], а також у журналі «Азербайджан»[1].

Після того, як до Ірану увійшли радянські війська, Акіма Біллурі почала займатися політичною діяльністю, ставши членом комітету партії області Хамса. Була активною учасницею національно-визвольного руху початку 1940-х років. У 1945—1946 рр. Біллурі обіймала посади заступника голови відділу пропаганди Зенджанського обласного комітету Азербайджанської демократичної партії, заступника голови Зенджанського відділу Товариства культурних зв'язків між СРСР та Іраном, а також директором бібліотеки Будинку культури Зенджана. За «активну участь у революційних подіях в Південному Азербайджані», Біллурі була нагороджена медаллю «21 Азер»[1].

Після падіння Демократичної Республіки Азербайджан у грудні 1946 року, Біллурі була змушена виїхати з Батьківщини і оселитися в Радянському Азербайджані[1][2].

В Азербайджанській РСР Акіма Біллурі продовжує свою освіту на філологічному факультеті Азербайджанського державного університету[2], яку закінчила в 1952 році. У період з 1952 по 1954 роки Біллурі працювала редактором у відділі художньої літератури видавництва «Азернешр» у Баку, а потім (до 1956 року) навчалася в Партійній школі при ЦК КП Азербайджанської РСР, який закінчує з відзнакою. За роки навчання в школі Біллурі два рази обиралася членом ЦК Азербайджанської демократичної партії[1].

У період з 1956 по 1960 роки Акіма Біллурі працювала головним редактором газети «Азербайджан» — політичного органу Азербайджанської демократичної партії, а з 1960 по 1963 роки навчалася в Академії суспільних наук при ЦК КПРС у Москві, де захистила кандидатську дисертацію за темою «Реалістична демократична література Іранського Азербайджану»[1].

З 1964 року Акіма Біллурі працювала старшим науковим співробітником в Інституті народів Близького і Середнього Сходу Академії наук Азербайджанської РСР. Була нагороджена почесною грамотою Президії Верховної Ради Азербайджану і медалями СРСР[1].

Файл:Могила Акимы Биллури в Баку.jpg
Могила Акім Біллурі на II Алеї почесного поховання в Баку

Серед виданих збірників її віршів є «Моя мрія» (1949)[3], «Дорогами життя», «На пам'ять про поета» (1957), «Мене чекає чинара»[2], «В роки боротьби» (1954), «Подалі від тебе» (1961)[3] та ін. У Москві та Баку російською мовою були опубліковані її книги «Поезії» (1955), «Весна свободи» (1963), «Присвята» (1970), «Будинок твоєї душі» (1980)[1]. Романтична поезія Акім Біллурі присвячена в основному життя Іранського Азербайджану[3]. Крім поетичної діяльності, Біллурі вела дослідження в галузі літературознавства[4].

Померла Акіма Біллурі 22 листопада 2000 року[5] в місті Баку[1]. Похована на Другій Алеї почесного поховання в Баку.

Твори[ред. | ред. код]

Збірки віршів[ред. | ред. код]

  • Вірші, Б., 1955 (у російському перекладі);
  • Шаирин јадиҝары, Баки, 1957 (азерб.);
  • Розлука, Б., 1959 (у російському перекладі);
  • Весна свободи, М., 1963 (у російському перекладі);
  • Ше'рләр, Баки, 1966 (азерб.);
  • Посвячення. [Предисл. Ч. Гусейнова], М., 1970 (в російському перекладі);
  • Неҹә унудум, Баки, 1974 (азерб.).
  • Будинок твоєї душі: Сб. віршів / Акіма Біллурі; Пров. [з азерб.] Р. Казакової. — М.: Наука, 1980.
  • Ім'я це всюди зі мною: Вірші [про в. І. Леніна] / Окюма Біллурі; Переклад М. Петракова. — Літ. Азербайджан, 1980, № 4.

Наукові роботи[ред. | ред. код]

  • Біллурі А. Традиції і новаторство в художній формі сучасної поезії Іранського Азербайджану. — В кн: Іранська філологія. Матеріали IV Всесоюзній міжвузівської наукової конференції з іранської філології, що відбулася в Ташкенті 23-26 вересня 1964 р. Ташкент, 1966, с. 280—293.
  • Біллурі А. Про перші кроки у зародженні дитячої літератури та педагогічних поглядах Ираджа Мірзи. — У кн.: П'ята міжвузівська наукова конференція з іранської філології. (Тези доп.) Душанбе, 1966. с. 36-38.
  • Біллурі А. І. Розвиток реалістичної демократичної поезії Іранського Азербайджану. Баку, 1972.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м н п Billuri Hökümə İbrahim qızı (az). photoirs.musigi-dunya.az. Процитовано 2017-03-23. 
  2. а б в г д е ж Ахундова, Гулиева, 2005, с. 451
  3. а б в г Байрамов, 1962, с. 151
  4. Ахундова, Гулиева, 2005, с. 45ц
  5. Ахундова, Гулиева, 2005, с. 452

Література[ред. | ред. код]

  • Юсубова Т. Деякі особливості творчості Окюмы Біллурі (азерб.)  // Доповіді АН АзССР.  — 1940.  — C. 40-й, no 8.  — S. 85-88.
  • Байрамов Р. Ф. Біллурі, Якима Ібрагім кизи // Коротка літературна енциклопедія.  — 1962.  — Т. I.
  • Грінберг В. Десять життів в одному. Нотатки про суч. поезії Азербайджану // Дружба народів.  — 1965.  — № 3.
  • Портнов Р. Живий голос // Бакинський робітник.  — 1970.  — 20 серпня.
  • Антологія поезії Південного Азербайджану / Укладачі: Ахундова Е., Гулієва Х.. — Б.: Юрд, 2005.  — С. 451—452.  — 512 с.

Посилання[ред. | ред. код]