Акіньшина Оксана Олександрівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Акіньшина Оксана Олександрівна
Oksana Akinshina (cropped) (cropped).jpg
Народилася 19 квітня 1987(1987-04-19)[1][2] (34 роки)
Ленінград, РРФСР, СРСР
Громадянство Flag of Russia.svg Росія
Діяльність кіноакторка, акторка
Роки діяльності з 2000 — тепер. час
IMDb nm0968541
Нагороди та премії

CMNS: Акіньшина Оксана Олександрівна у Вікісховищі

Оксана Олександрівна Акіньшина (рос. Оксана Александровна Акиньшина; нар. 19 квітня 1987, Ленінград) — російська кіноакторка та співачка.

Біографія[ред. | ред. код]

Оксана Акіньшина народилася 19 квітня 1987 року в Ленінграді в родині автослюсаря і бухгалтера, у неї є молодша сестра[3][4]. Займалася в модельному агентстві, керівник якого зобов'язала всіх дівчаток прийти на кастинг до режисера Сергія Бодрова-молодшого. Оксана прийшла на проби без ентузіазму[5], але пройшла кастинг, і вперше з'явилася на екрані в драмі Бодрова «Сестри» у 13 років. За цей фільм на кінофестивалі 2001 року в Сочі, в конкурсі «Дебют», Оксана і Катя Горіна отримали нагороду «За найкращий акторський дует».

Міжнародну популярність Оксана набула після роботи у фільмі «Ліля назавжди» шведського режисера Лукаса Мудіссона. Знялася в нідерландському фільмі «Південь», де грала молоду дівчину, матір-одиначку, яка нелегально приїхала до Нідерландів. У фільмі Оксана говорить голландською мовою. 2004 року була затверджена на роль Есфірь Литвинової у фільмі «Статський радник», але не з'явилася на перший день зйомок і її замінили акторкою Емілією Співак. У цьому ж році вона зіграла епізодичну роль Ірини Неської у фільмі «Перевага Борна».

У фільмі «Вовкодав з роду Сірих Псів», що вийшов у прокат 28 грудня 2006 року, Оксана грає кнесінку Єлень, одну з головних ролей. 2008 року зіграла головну жіночу роль у мюзиклі «Стиляги» Валерія Тодоровського.

2011 року Оксана зіграла головну жіночу роль — студентки Тетяни, подруги Висоцького у фільмі «Висоцький. Дякуємо, що живий», а 2012-го знялася в головній ролі у фільмі «8 перших побачень».

Особисте життя[ред. | ред. код]

До п'ятнадцяти років зустрічалася з актором Олексієм Чадовим, після чого жила з Сергієм Шнуровим аж до 2007 року, коли вона познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком — Дмитром Литвиновим (нар. 6 листопада 1976[6]), генеральним директором піар-компанії «Планета Інформ». 2 червня 2009 року в них народився син Філіп. Оксана зустрічалася з актором і співаком Олексієм Воробйовим[7]. Вони розлучилися на початку травня 2011 року[8], але через місяць Олексій повернувся до Оксани[9].

Погляди[ред. | ред. код]

Акіньшина дотримується антифеміністичних поглядів, вважаючи фемінізм «долею некрасивих жінок»: «Визначаю фемінізм проблемою непривабливих жінок. Жінки, залиште мужиків в спокої, вони теж хочуть бути щасливими! » Вона трактує відносини між чоловіком та жінкою, як, «задані самою природою»: «Ми живемо в чоловічому світі, це ж очевидно, і це чудово. Ці правила задані самою природою» .” [10]

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Приз на фестивалі «Кінотавр» за «Найкращий акторський дует» (2001)
  • Приз на фестивалі «Сузір'я» в номінації «Дебют» (2001)
  • Приз на Всеросійському фестивалі візуальних мистецтв за «Найкращу жіночу роль» (2001)
  • Приз на тринадцятому Міжнародному кінофестивалі у Стокгольмі (2002) — номінація «Найкраща жіноча роль»
  • Кінопремія Шведської кіноакадемії «Золотий Жук» — номінація «Головна жіноча роль»
  • Приз глядацьких симпатій у конкурсі «Найкраща актриса Швеції» (2002)
  • Приз на третьому фестивалі Європейського кіно в Штутгарті — «Найкращій молодій перспективній актрисі» (2003)

Фільмографія[ред. | ред. код]

Рік Назва Роль
2001 ф Сестри Свєта
2002 ф Ліля назавжди Ліля
2002 ф У русі Аня
2003 ф Ігри метеликів Зойка
2003 ф Південь Зоя
2003 с Каменська 3 Іра Терехіна
2004 ф Перевага Борна Ірина Неська
2004 с Жінки в грі без правил Алка
2005 с Жіночий роман Оксана
2006 с Капітанові діти Поліна Гриньова
2006 ф Москва-нуль Люба
2006 ф Зворотний відлік Анна
2006 ф Вовкодав з роду Сірих Псів Кнесінка Єлень
2008 ф Стиляги Поліна (Поллі) «Польза»
2008 ф Райські птахи Катенька
2008 ф Ворог номер один Катя
2009 ф Я Ніна
2010 ф Заметіль Варя
2011 ф Висоцький. Дякуємо, що живий Татьяна
2012 ф 8 перших побачень Віра
2012 ф Самогубці Марина
2015 с Петля Нестерова Ольга

Примітки[ред. | ред. код]

  1. FemBio: Банк інформації про видатних жінок
  2. various authors Prabook
  3. Оксана Акіньшина
  4. Оксана Акіньшина peoples.ru
  5. Катя Горіна: Сергій Бодров забороняв акторам випивати
  6. Дмитрій Литвинов
  7. Акіньшина закрутила роман з Олексієм Воробйовим (російською). сьогодні.ua. 27 Січня, 2011. Архів оригіналу за 2012-02-16. Процитовано 2011-05-12. 
  8. Олена Лаптєва, Марія Ремізова (11.05.2011). Олексій Воробйов розлучився з Оксаною Акіньшиною (російською). Комсомольская правда. Архів оригіналу за 16.02.2012. Процитовано 2011-05-12. 
  9. Воробйов повернувся до Акіньшиної — Рамблер-Новини
  10. «У меня тяга к самоуничтожению и саморазрушению» (ru). Известия. 11 January 2021. 

Посилання[ред. | ред. код]