Акітська красуня

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Дівчина з Акіти».
«Дівчина з Акіти».

А́кітські красу́ні (яп. 秋田美人, あきたびじん, МФА[akʲi̥ta bʲid͡ʑiɴ]) — узагальнена назва японських вродливих жінок, що походять з території сучасної префектури Акіта. Їх зараховують до найвродливіших жінок Японії поряд з красунями Кіото і Хакати.

Короткі відомості[ред. | ред. код]

Префектура Акіта вважається в Японії регіоном, де проживає багато красунь. Однією з перших вродливих жінок з Акіти, що відома історії, була Оно-но Комачі, поетеса періоду Хейан.

Особливістю акітських красунь є білизна їхньої шкіри: в середньому серед японців вона становить 22 %, серед європеоїдів — близько 40%, а серед мешканців Акіти — 30%. Висуваються різні пояснення цього явища: одні дослідники пов'язують білизну акітських дівчат із особливостями вологого і прохолодного клімату префектури Акіти, інші — метисацією з європеоїдами, які могли переселитися у цей район у стародавні часи. Також існує теорія, що «відбілюванню» шкіри сприяють гарячі джерела на термальних водах підвищеної кислотності, яких досить багато в префектурі Акіта.

З акітськими красунями пов'язана жартівлива середньовічна легенда. На початку 17 століття, після битви при Секіґахарі в Японії почався перерозподіл земель між переможцями і переможеними. Володар сучасної префектури Ібаракі, голова роду Сатаке, опинився серед останніх, тому йому було наказано покинути свої землі і перебратися до Акіти. Зі злості, Сатаке зібрав усіх красунь у своїх володіннях і переселив їх до нових земель. Коли ж на його місце прийшов господар з переможців і поскаржився уряду, що майже усіх жінок забрано, Сатаке відправив йому з Акіти усіх невродливих жінок. Через це народилося прислів'я: «жінки в Акіті — красуні, а в Ібаракі — потвори».

У сучасній Японії «акітськими красунями» часто називають будь-яких дівчат чи жінок, що походить родом з Акіти.

Джерела та література[ред. | ред. код]

  • (яп.) 新野直吉『秋田美人の謎』 [Ніїно Наойоші. Загадка акітських красунь] 中公文庫, 2006.