Акі Роберж

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Акі Роберж
Народилася
Кіото
Діяльність астрофізикиня
Alma mater Массачусетський технологічний інститут і Університет Джонса Гопкінса

Доктор Акі Роберж (нар. прибл. 1973) — астрофізик-дослідник у Центрі космічних польотів імені Ґоддарда, де вона обіймає посаду заступника директора з технологій і стратегії[1]. Її дослідження зосереджені на спостережних залишкових дисків[2][3][4][5] і формування планет навколо найближчих молодих зірок[6][7] з метою схарактеризувати планети навколо інших зірок[8], можливо навіть знайти на них ознаки життя[9]. Вона особливо відома своїми дослідженнями залишкового диска навколо β Живописця[10][11].

Молодість й освіта[ред. | ред. код]

Народилася в Кіото, Японія[12], в родині американського гончаря[13] та японського інженера-хіміка[9], Роберж виросла у сільській громаді у Вермонті та познайомилася з наукою у середній школі. У 1996 році вона здобула ступінь бакалавра з фізики з додатковим фахом «планетологія» в Массачусетському технологічному інституті разом з Джеймсом Елліотом (першовідкривачем кілець Урана)[9] та докторський ступінь з астрофізики в Університеті Джона Гопкінса у 2002 році. Її дисертація, виконана під керівництвом професора Гопкінса Пола Д. Фельдмана, називалася «Ультрафіолетова спектроскопія навколозоряних дисків»[14]. Вона продовжила проводити постдокторантські дослідження в Науковому інституті Карнегі разом з Алісією Дж. Вайнбергер, а потім влаштувалася в НАСА в Центр космічних польотів імені Ґоддарда у 2005 році.

Робота в НАСА[ред. | ред. код]

Вона як і раніше зосереджувалась на залишкових дисках, зокрема β Живописця, з яких вона є визнаним експертом[15]. Її робота мала вирішальне значення для демонстрації їхньої надзвичайно багатої вуглецем природи[11][16], і пізніше для вивчення газових хмар чадного газу, які вказують на скупчення комет, які стикаються в молодій системі[17][18][19].

У 2013 році вона була одним з учасників дослідження, яке підготувало 30-річний план дій для астрофізики НАСА[20]. Її робота містила значний внесок у розробку концепції місії, зокрема вона брала активну участь в розробці майбутніх космічних місій для виявлення екзопланет[21], включно з підходом для блокування світла зірок з метою вивчення їхніх планетних систем[22].

LUVOIR[ред. | ред. код]

З 2016 до 2019 рік вона працювала науковим співробітником над концепцією місії Large Ultraviolet Optical Infrared Surveyor (LUVOIR), багатохвильової космічної обсерваторії, розробленої НАСА. Це одна з чотирьох розробок космічної місії[23], яку розглядали як пріоритетну на найближче десятиліття в галузі астрономії та астрофізики Національної академії наук[24][25]. Основна мета LUVOIR — уможливити дослідження широкого спектра екзопланет[26], зокрема, щоб мати можливість розпізнати ті, які можуть бути придатними до життя[27] або навіть населеними[28][29]. Під керівництвом Роберж було розроблено LUVOIR[30] із ширшими можливостями, щоб розвинути та перевершити[28] можливості космічного телескопа Габбл, космічного телескопа Джеймс Вебб та Wide Field Infrared Survey Telescope, він дозволяє проводити новаторські дослідження раннього Всесвіту, формування та еволюцію, утворення зірок, планет і тіл Сонячної системи. Ця концепція була настільки переконливою, що у 2021 році місію, яка відповідає цим цілям, було обрано як пріоритетну велику космічну місію НАСА на наступне десятиліття[31].

З 2020 до 2021 рік Роберж була заступником наукового керівника програми Wide Field Infrared Survey Telescope. Протягом цього часу вона працювала в команді, щоб задокументувати зв'язок між коронографом та потребами LUVOIR[32]. З 2022 року вона є заступником директора з технологій і стратегії з астрофізики в Goddard[1].

Роберж — відомий фахівець з залишкових дисків, особливо для вивчення диска навколо β Живописця[16].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Aki Roberge's Home Page. asd.gsfc.nasa.gov. Процитовано 1 вересня 2022. 
  2. NASA Goddard's Aki Roberge Explains about Beta Pictoris. EurekAlert! (англ.). Процитовано 1 вересня 2022. 
  3. What's Cooler Than One Comet? A Storm of Them. Time (англ.). Процитовано 1 вересня 2022. 
  4. A Chaotic Planet-Forming Disk. Sky & Telescope (амер.). 6 березня 2014. Процитовано 1 вересня 2022. 
  5. Aki Roberge; Alycia J. Weinberger; Seth Redfield; Paul D. Feldman (20 червня 2005). Rapid Dissipation of Primordial Gas from the AU Microscopii Debris Disk. The Astrophysical Journal 626 (2): L105–L108. Bibcode:2005ApJ...626L.105R. arXiv:astro-ph/0505302. doi:10.1086/431899.  Проігноровано невідомий параметр |name-list-style= (довідка)
  6. Exoplanets and the Search for Life - An Exploration in Four Lectures - Speakers from NASA & Yale University. PSW Science (англ.). Процитовано 28 серпня 2022. 
  7. Astronomers expect to find many more Earth-like planets. Financial Times. 16 лютого 2018. Процитовано 1 вересня 2022. 
  8. 20 Big Questions about the Future of Humanity. Scientific American 315 (3): 85–86. 1 вересня 2016. doi:10.1038/scientificamerican0916-28. 
  9. а б в NASA Astrobiology. astrobiology.nasa.gov (en-EN). Процитовано 1 вересня 2022. 
  10. Roberge, A.; Feldman, P. D.; Lagrange, A. M.; Vidal-Madjar, A.; Ferlet, R.; Jolly, A.; Lemaire, J. L.; Rostas, F. (1 серпня 2000). High-Resolution HUBBLE SPACE TELESCOPE STIS Spectra of C I and CO in the β Pictoris Circumstellar Disk. The Astrophysical Journal (англ.) 538 (2): 904. ISSN 0004-637X. doi:10.1086/309157. 
  11. а б Roberge, Aki; Feldman, Paul D.; Weinberger, Alycia J.; Deleuil, Magali; Bouret, Jean-Claude (8 червня 2006). Stabilization of the disk around β Pictoris by extremely carbon-rich gas. Nature (англ.) 441 (7094): 724–726. ISSN 1476-4687. doi:10.1038/nature04832. 
  12. Imagine the Universe!. imagine.gsfc.nasa.gov. Процитовано 1 вересня 2022. 
  13. Ask an Astrobiologist. astrobiology.nasa.gov (en-EN). Процитовано 2 вересня 2022. 
  14. Ultraviolet spectroscopy of circumstellar disks - ProQuest. www.proquest.com (англ.). Процитовано 1 вересня 2022. 
  15. Billings, Lee. Hundreds of Comets Seen Orbiting Distant Solar System. Scientific American (англ.). Процитовано 17 вересня 2022. 
  16. а б The Birth of Carbon Planets?. Sky & Telescope (амер.). 9 червня 2006. Процитовано 1 вересня 2022. 
  17. Reddy, Francis (7 березня 2014). ALMA Reveals Unexpected Gas Clump in Debris Disc Around Beta Pictoris. SciTechDaily (en-us). Процитовано 17 вересня 2022. 
  18. ALMA sees wreckage of comet collisions in nearby solar system. ALMA Press Releases. 6 березня 2014. Процитовано 17 вересня 2022. 
  19. Subodh Varma (Mar 7, 2014). A cosmic whodunit unfolds as ALMA investigates mysterious gas blob - Times of India. The Times of India (англ.). Процитовано 17 вересня 2022. 
  20. Hall, Shannon (17 січня 2014). Enduring Quests and Daring Visions: NASA Lays Out a Roadmap for Astrophysics. Universe Today (амер.). Процитовано 1 вересня 2022. 
  21. Kaufman, Marc (15 березня 2017). A Vision That Could Supercharge NASA. Many Worlds (амер.). Процитовано 1 вересня 2022. 
  22. Wright, Chris. To Study the Next Earth, NASA May Need to Throw Some Shade. Wired (амер.). ISSN 1059-1028. Процитовано 1 вересня 2022. 
  23. Astronomers Dream Big, Consider Four Future Space Telescopes. Sky & Telescope (амер.). 3 листопада 2021. Процитовано 1 вересня 2022. 
  24. Foust, Jeff (21 січня 2019). Selecting the next great space observatory. The Space Review. Процитовано 20 вересня 2020. 
  25. Decadal Survey on Astronomy and Astrophysics 2020 (Astro2020). National Academies of Sciences, Engineering, and Medicine. 23 березня 2021. Процитовано 24 травня 2021. 
  26. Bartels, Meghan (2 березня 2020). Meet LUVOIR, which might become one of NASA's next big space telescopes. Space.com (англ.). Процитовано 2 вересня 2022. 
  27. Wright, Chris. The Gaia Mission Keeps Unlocking Secrets of the Galaxy. Wired (амер.). ISSN 1059-1028. Процитовано 2 вересня 2022. 
  28. а б New Space Telescopes Race For A New View Of The Cosmos. Science Friday (амер.). Процитовано 2 вересня 2022. 
  29. Gasparini, Allison. Our Sun Could Someday Reveal the Surfaces of Alien Earths. Scientific American (англ.). Процитовано 2 вересня 2022. 
  30. Kaufman, Marc (15 березня 2017). A Vision That Could Supercharge NASA. Many Worlds (амер.). Процитовано 2 вересня 2022. 
  31. Witze, Alexandra (4 листопада 2021). US astronomy's 10-year plan is super-ambitious. Nature (англ.) 599 (7884): 192–193. doi:10.1038/d41586-021-03027-y. 
  32. Mennesson, B.; Juanola-Parramon, R.; Nemati, B.; Ruane, G.; Bailey, V.; Bolcar, M.; Martin, S.; Zimmerman, N. та ін. (2020). Paving the Way to Future Missions: the Roman Space Telescope Coronagraph Technology Demonstration. 

Посилання[ред. | ред. код]