Алавіди

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Алавідський емірат
سلسله علویان طبرستان
864 – 928

Прапор Алавідський емірат

Прапор Алавідів

Alavids-map.pngМапа Алавідського емірату


Столиця Амол
Мова(и) арабська, мазандеранська
Релігія іслам шиїтського толку (зейдитська течія)
Форма правління теократична монархія
емір
 - 864—883 Хасан ібн-Зейд
 - 916—928 Хасан ібн-Касим
Попередник
Наступник
Black flag.svg Аббасидський халіфат
Samanid dynasty (819–999).GIF Саманіди
Саманіди Samanid dynasty (819–999).GIF
Commons-logo.svg Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Алавіди

Алавіди (перс. سلسله علویان طبرستان‎) — шиїтський емірат, що базувався в Табаристані (Іран). Алавіди були нащадками другого шиїтського імама Хасана ібн Алі. Вони принесли іслам в район Ірану на південь від Каспійського моря. Правління династії завершилося, коли вони зазнали поразки від Саманідів у 928 році. Після поразки частина армії перейшла на сторону Саманідів. Мердавідж, син Зіяра, був одним з генералів, що перекинулися до Саманідів. Пізніше він заснував династію Зіяридів. У війську Алавідів були також Імад ад-Даул і його брати Хассан і Ахмад, представники роду Буїдів, які також пізніше створили свою династію.

Еміри Алавідів[ред. | ред. код]

Анти-Саманіди:

Про-Саманіди:

Посилання[ред. | ред. код]