Аладжа-Хююк
 | |
| 40°14′02″ пн. ш. 34°41′44″ сх. д. / 40.233895000027771971° пн. ш. 34.69557500002777317° сх. д.Координати: 40°14′02″ пн. ш. 34°41′44″ сх. д. / 40.233895000027771971° пн. ш. 34.69557500002777317° сх. д. | |
| Країна |
 Туреччина[1] |
|---|---|
| Розташування |
Alacad Чорум (іл)[1] |
| Висота над р. м. | 1080 м |
  Аладжа-Хююк (Туреччина) | |
 | |
 Аладжа-Хююк у Вікісховищі | |
Аладжа-Хююк, тур. Alacahöyük/Alaca Höyük/Alacahüyük — місто на території Малої Азії, що виникло в епоху неоліту і продовжувало існувати аж до часів Хеттського царства. Знаходиться на північний схід від руїн столиці хетів Хаттуси.
Розкопки[ред. | ред. код]
Під курганом в Аладжа-Хююці переховувалося місто хаттів — автохтонного народу Малої Азії бронзової доби. Місце було постійно населене з часів халколіту і аж до наших часів — зараз тут знаходиться невелике турецьке село. Найбільш видатні пам'ятки Аладжа-Хююка, зокрема, «Ворота сфінкса», відносяться до епохи Хетського царства, яке виникло на руїнах культури хаттів, починаючи з XIV cn. до н. е.
Даний пам'ятник став привертати увагу дослідників з кінця XIX ст. У 1907 р. турецький археолог грецького походження Теодор Макріді Бей протягом двох тижнів провів там свої дослідження. У 1910-ті роки німецькі археологи виявили царські поховання 3 тис. до н. е., а також хетське місто ІІ тис. до н. е. На вході до міста стояли масивні ворота зі сфінксами. Місто було добре укріплене стінами та вежами у зв'язку з частими нападами народу каска, який проживав в горах півночі Малої Азії.
Розкопки продовжили в 1935 р. турецькі археологи Ремзі Огуз Арик і Хаміт Кошай. При розкопках було виявлено артефакти і поселення дохеттського періоду, найраніші з яких належали до IV тис. до н. е. У гробницях ІІІ тис. до н. е. було знайдено металеві посудини, ювелірні вироби, зброя, абстрактні вироби, що часто інтерпретуються як сонячні символи.
У тринадцяти «царських могилах» (Рання бронзова доба II, близько 2350–2150 рр. до н. е.) в Аладжа-Хююку виявлено рештки в положенні зародка, головою на південь. Покійні були багато прикрашені золотими фібулами, діадемами, ременями з пряжками і рельєфними фігурами із золотого листя. Багато що зі знахідок Аладжа-Хююка в даний час знаходяться в Музеї анатолійських цивілізацій в Анкарі.
Серед знахідок — кубки та інші посудини із золота і електрону. Серед найбільш поширених зображень — бики і олені на п'єдесталах. На думку Вуллі, царські гробниці, "мабуть, відносяться до останнього періоду існування (міста), що видно по шару руйнувань і обгорілої цитаделі. Культура, з якою пов'язані знахідки в гробницях, не збереглася на наступному історичному етапі — стадії Кюльтепе "(Woolley 1961).
Дамби[ред. | ред. код]
Дамба, споруджена близько 1240 р. до н. е., була відновлена і знову відкрита 23 вересня 2006 року. Спорудження дамби санкціонував цар Тудхалія IV в ім'я богині Хепат. Згідно древнім хеттським написам, в ХІІІ ст. до н. е. Анатолію вразила посуха, у зв'язку з чим цар був змушений імпортувати пшеницю з Єгипту. У зв'язку з цим в центрі Анатолії були споруджені численні дамби, з яких збереглася лише дамба в Аладжа-Хююку, оскільки джерело води розташовувався безпосередньо всередині водосховища[2].
Література[ред. | ред. код]
- On-line text: Leonard Woolley. The Art of The Middle East, including Persia, Mesopotamia and Palestine. — New York: Crown, 1961. [Архівовано 15 вересня 2008 у Wayback Machine.]
- Remzi Oguz Arik, Les Fouilles d'Alaca Höyük: Entreprises par la société d'histoire turque. Rapport preliminaire sur les travaux en 1935, Publications de la Société Turque, 1937.
- Ayse Gursan-Salzmann, Alaca Hoyuk: A reassessment of the excavation and sequence of the Early Bronze Age settlement, University of Pennsylvania, 1992.
- Hamit Z. Koşay and Mahmut Akok, The Pottery of Alaca Höyük, American Journal of Archaeology, vol. 51, no. 2, pp. 152–157, 1947.
- The Art of The Middle East, including Persia, Mesopotamia and Palestine - Woolley [Архівовано 15 вересня 2008 у Wayback Machine.].
- M. J. Mellink, Observations on the Sculptures of Alaca Hoyuk, Anatolia, vol. 14, pp. 15–27, 1970
- Ahmet Unal, The Textual Illustration of the Jester Scene on the Sculptures of Alaca Höyük, Anatolian Studies, vol. 44, pp. 207–218, 1994.
- O.R Gurney, The Ladder-Men at Alaca Höyük, Anatolia Studies, vol. 44, pp. 219–220, 1994.
Ресурси Інтернету[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Аладжа-Хююк- Alacahöyük
- Map of Bronze-Age Anatolia, Oriental Institute, University of Chicago
- Alaca Höyük (Çorum)
- (Metropolitan Museum of Art) Art of the first cities Royal burials at Alaca Höyük
- Photo gallery of Sphinx Gate and other Hittite structures at Alaca Höyük [Архівовано 5 березня 2009 у Wayback Machine.]
- Images from Alacahöyük
Фотогалерея[ред. | ред. код]
Виноски[ред. | ред. код]
- ↑ а б GEOnet Names Server — 2018.
- ↑ http://www.turkishdailynews.com.tr/article.php?enewsid=54393 [Архівовано 27 вересня 2007 у Wayback Machine.] Ancient Hittite dam inaugurated after 32 centuries. — Turkish Daily News. — 2006-09-20