Аланія (місто)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аланія
Alanya

Стародавня візантійська фортеця XIII ст.
Стародавня візантійська фортеця XIII ст.
Antalya location Alanya.svg
Основні дані
36°32′42″ пн. ш. 31°59′42″ сх. д. / 36.54500° пн. ш. 31.99500° сх. д. / 36.54500; 31.99500
Країна Туреччина Туреччина
Регіон Анталія

Межує з

— сусідні нас. пункти
Gündoğmuş[d] ?
Засновано 1872
Площа 1598,51 км²
Населення 94.316 (2009)
Міста-побратими Тракай, Гладбек і Мурманськ
Часовий пояс UTC+3
Номери автомобілів 07
GeoNames 324190
OSM пошук у Nominatim
Поштові індекси 07400
Міська влада
Мер міста Хасан Сіпахіоглу
Веб-сторінка alanya.bel.tr
Аланія. Карта розташування: Туреччина
Аланія
Аланія
Аланія (Туреччина)


CMNS: Аланія на Вікісховищі
Карта Аланії Пірі Реїс (1525)
Карта Фортеці Аланія

Аланія — місто в Туреччині за 120 км на південь від Анталії, великий морський порт та курорт. До міського округу Аланія, крім самого міста, також відносяться приміські курортні селища (Інжекум, Конакли, Авсаллар, Махмутлар та деякі інші).

Постійне населення міста становить трохи більше 100 тис. осіб, проте в літньо-осінній сезон фактичне населення в кілька разів більше через великий наплив туристів.

Клімат[ред. | ред. код]

Завдяки теплому Середземному морю, дуже великій кількості сонячного сяйва, а також Таврськими горам, які захищають від північних холодних вітрів, Аланія - одне з найспекотніших міст Туреччини. Середньорічна температура становить +20 °C (для порівняння, середньорічна температура Анталії - +17 °С, Сочі - +14 ° С, Ніцци - +16 °C). Клімат Аланії класифікується як субтропічний середземноморський.

Зима відносно прохолодна, вітряна й дощова, а літо дуже спекотне, сухе і тривале. Вологість повітря, як і практично у всій провінції Анталія, досить висока, і майже цілий рік становить 55-65%. Найтеплішим місяцем є серпень, влітку опади бувають рідко.

Завдяки такому клімату в Аланії можна культивувати рослини, які в дикому вигляді ростуть тільки в субекваторіальному та/або екваторіальному кліматі.

Історія[ред. | ред. код]

Поселення людини на території сучасної Аланії відомі з пізнього палеоліту. Перші капітальні споруди, відомі на сьогоднішній день в околицях міста, відносяться до епох Хеттського царства та імперії Ахеменідів.

До початку елліністичного періоду Аланія, відома тоді під грецькою назвою Коракесіон (дав.-гр. Κορακησιον, походить від лувійського слова, яке означає "тягнеться в море", тобто півострів, мис), вже було великим і розвиненим містом. Входження в імперію Олександра Македонського прискорило темпи розвитку й розширення.

Протягом останніх століть до нашої ери і початку нашої ери місто неодноразово переходив з рук в руки, ставши свідком існування і зникнення кількох царств. В порті Коракесіон влаштувалися Кілікійські пірати, які тероризували все південне узбережжя Анатолії.

Римська республіка, яка бажала поширити свій вплив на Схід, поклала край домінуванню піратів. Римський Сенат озброїв Гнея Помпея флотом з 120 тисяч солдатів, які майже два місяці очищали все Mare Nostrum від піратів. Вирішальна битва з відступившими піратами відбулося перед Коракесіоном у 67 році до н. е. Потім Марк Антоній подарував це місто і всю Кілікію Клеопатрі, яка використовувала місцеві кедрові ліси для кораблебудування.

Після заходу римської епохи почався майже тисячолітній період історії міста в складі Візантії. Назва "Коракесіон" змінилася на "Калонорос" (дав.-гр. Καλονόρος - «прекрасна гора»).

У VII столітті місто неодноразово піддавався набігам арабів, в тому числі кілька разів було захоплене. Застаріла антична фортеця була перебудована і значно посилена.

У XI столітті після IV хрестового походу Калонорос переходить від Візантії до вірменської Кілікії.

У XII-XIII століттях на тлі постійної боротьби християн і мусульман місто знову постійно переходить з рук в руки. До XIII століття сельджуки завойовують Калонорос остаточно і перейменовують в Алай НА честь сельджукского султана Ала ад-Діна Кей-Кубада.

Під час царювання Кей-Кубада місто досягає свого розквіту. При ньому була побудована Червона вежа, значна частина нової фортеці (збереглася до наших днів), судноверф та кілька мечетей. У 1293-1471 роках Алай був центром самостійного бейлика Караманідів.

Завдяки своїй близькості до сельджукської столиці Коньї, Алай перевершив Анталію як торговий і військовий порт. В кінці XV століття, в перехідну епоху між сельджукским і османським пануванням, місто перейшло до османів. На міських верфях будувалися військові кораблі османських завойовників, що курсували по Середземному морю.

Протягом османської епохи Алай неодноразово ставав ареною морських битв і облог, був найважливішим торговим портом, військовою базою і перевалочним пунктом. З кончиною Османської імперії, за результатами визвольної війни під керівництвом Кемаля Ататюрка, Алай увійшов до складу Турецької республіки.

У 1935 році місто отримує сучасну назву - Аланія.

Визначні пам'ятки[ред. | ред. код]

  • Стародавня візантійська фортеця XIII ст. Стародавні зубчасті стіни фортеці Аланії підноситься на 250 м над рівнем моря та тягнулися протягом 6,5 км. Фортеця була побудована сельджуками в 1221 р., мала 83 бастіона і 140 веж. Ще в середні століття були побудовані також близько 400 цистерн для постачання водою міста...
  • Кизил Куле (Червона Вежа)
  • Сталактитова печера Дамлаташ
  • Судноверф
  • Пам'ятник Ататюрку і турецьким піонерам
  • Пам'ятник Ала-Ад-Діну Кейкубада
  • «Пляж Клеопатри»
  • Археологічний музей Аланії з рідкісними підлоговими мозаїками 2 ст.н.е.
  • Будинок-музей Ататюрка
  • Річка Дим Чай і печера Дим
  • Середньовічний караван-сарай Аларахан в Конакли

Туризм[ред. | ред. код]

Перший мотель був побудований в 1958 р., вважається першим роком туристичної індустрії в Аланії. В 2007 р. було вже 157000 готельних місць. Багато туристів, особливо скандинави, німці, росіяни, українці і голландці, регулярно відпочинок в Аланії. Їх залучають у цей район ціни на нерухомість, тепла погода, піщані пляжі, доступ в Анталії до історичних місць, смачна кухня.

Галерея[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]