Аланія (національний парк)
| Аланія | |
| Дата створення / заснування | 18 лютого 1998 |
|---|---|
 | |
| Категорія охоронних зон IUCN | Категорія МСОП — II (Національний парк)d |
| Країна |
 Росія |
| Адміністративна одиниця | Північна Осетія — Аланія |
| Площа | 549,26 км² |
| Значиме місце | Владикавказ |
 | |
| Офіційний сайт | |
 Аланія у Вікісховищі | |
Координати: 42°54′00″ пн. ш. 43°44′00″ сх. д. / 42.90000001002777452185910° пн. ш. 43.73333334002777661453365° сх. д.
Національний парк Аланія (рос. Национальный парк «Ала́ния») - сильно зледеніла гірська ділянка північного схилу гір Центрального Кавказу. Охоплює південну третину Ірафського району Республіки Північна Осетія-Аланія.[1] Парк був створений з подвійною метою - служити екологічним притулком - він має дуже високий рівень біорізноманіття та вразливі види, що майже зникли козел кавказький - а також територія з ,багатою культурною спадщиною та потенціалом для рекреаційного туризму . На території парку розташовані археологічні руїни декількох минулих цивілізацій, серед яких кобанська культура бронзової доби (1200–300 рр. до Р.Х.) та алани (100 р. до Р.Х. - 1234 р. по Р. Х.). Саме від аланів в кінцевому підсумку походить назва "Аланія".[2] Оскільки перепад висоти у парку може сягати майже 4000 метрів по вертикалі на дуже короткій відстані, схили та долини мають сильне «висотне зонування». Ці кліматичні пояси змінюються від альпійських льодовиків у високогір'ях на півдні, до степових луків на півночі.[3]
Топографія[ред. | ред. код]
Парк розташований у Центрі Кавказу, приблизно на відстані дві третини між Чорним на заході та Каспійським морем на сході. Південна межа парку, на високогір'ї, проходить уздовж кордону з Республікою Грузія. На заході межує із Кабардино-Балкарським високогірним заповідником[en], на сході - Північно-Осетинським заповідником[en].
Висоти коливаються від 4646 м на горі Уїлпата,(15 243 футів), до 800 метрів у долині річки Урух. Більша частина ґрунтового покриву - льодовики, скелі та осипи на високогір'ї. Сучасне зледеніння становить приблизно 80 км².[4] На середніх висотах приблизно 20% парку займають ліси. На низькогір'ї та у долинах на півночі — луки та рідколісся.
У парку понад 70 річок і струмків, що в основному живляться льодовиками. Декілька невеликих озер (Микелай, Гуларські, Бартуйське, Мадзаскацад тощо), що також живляться льодовиками та сніговим стоком.[1] 45 озер загалом мають площу всього 11 га, тоді як 5 альпійських боліт — 103 га.[2] Головний і боковий хребет складаються з гранітів, гнейсів та сланців, з молодшими осадовими скелями, зібраними у великі віялоподібні складки. У високогірних долинах, водоспадах та лісових галявинах на терасах є мінеральні джерела. Льодовики: є Масота, Тана, Каруаугомський, Сонгуті, Барт, Фастагстете і Тасмазовський.[3]
Основна річкова долина що прямує через парк - Урух, що живиться Караугомським льодовиком та численними льодовиковими притоками. Караугомський льодовик завдовжки - 1,3 км, площа сточища - 26,6 км. Витоки льодовика знаходяться на висоті 3,440 м, нижня точка льодовика — 1610 м над рівнем моря.[5]
Клімат та екорегіон[ред. | ред. код]
Клімат регіону вологий континентальний, (Dfa за кліматичною шкалою Кеппена). регіон має довгі сніжні зими та коротке прохолодне літо.
- Середня температура січня: −5 ° C
- Середня температура липня: +24 ° C
- Середньорічна кількість опадів: 400–700 мм на рівнинах; понад 1000 мм у горах.[3]
Аланія знаходиться в екорегіоні Кавказьких мішаних лісів, який Світова федерація дикої природи описує як "один з найбільш біологічно багатих і культурно різноманітних регіонів на Землі".[6][7] Місцевість знаходиться на біологічному перехресті. На Кавказі зустрічаються види з Європи, Азії, Близького Сходу та Північної Африки.
-
Караугомський льодовик, біля льодового поля -
Караугомський льодовик із супутника, 2002
Рослини[ред. | ред. код]
Високогір'я, з висотами понад 1800 метрів, мають альпійський та субальпійський характер. Середньогір'я займають ліси: сосна, рододендрон, жовта береза, ялівець та шипшина. Низькогір'я та північні долини - луки та річкові рівнинні рослинні угруповання. У парку визначено понад 1000 видів рослин, 200 з яких ендемічні для Кавказу.[3]
У верхів'ях долини річки Урух, на висоті 2400 м, знаходиться болото Чифандзар, площею приблизно 3 га, де з рослин переважають сфагнум, осока та північні квіти, такі як золотистий лютик. При глибині 3 метри, науковці вважають, що Чифандзару 5000 років.
-
Альпійські луки, Аланське високогір'я -
Ранок в ущелині Танадоне -
болото Чифандзар
Тварини[ред. | ред. код]
Ссавці парку - типові для лісистих районів північного схилу Кавказу, 34 види — вовк, шакал, козиця звичайна, рись і лисиця, козел кавказький.
-
Козел кавказький -
Ягнятник
У парку зустрічається 116 видів птахів, з них 42 видів - гніздуються. Серед рідкісних — ягнятник та кавказький тетерев[8].
Єдина риба, що зустрічається в потоках Аланії, - пструг. З п'яти відомих плазунів у парку, рідкісна — степова гадюка. Серед грибів варто відзначити Rubroboletus satanas — діаметр шляпки якого може досягати 12 дюймів.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Official Park Website - Alania. MNRR of the Russian Federation. Архів оригіналу за 6 серпня 2009. Процитовано 12 квітня 2020.
- ↑ а б Alania. Protected Areas Russia. Архів оригіналу за 31 липня 2016. Процитовано 12 квітня 2020.
- ↑ а б в г Protected Areas of the Russian Federation, Alania National Park. Ministry of Natural Resources and Ecology of the Russian Federation. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 12 квітня 2020.
- ↑ Alaniya National Park. Portal of Culture of the North Caucusus. Архів оригіналу за 10 грудня 2015. Процитовано 8 грудня 2015.
- ↑ Satellite Image Atlas of Glaciers of the World - Asia. US Geological Survey Professional Paper 1386-F. US Geological Survey. Архів оригіналу за 26 березня 2021. Процитовано 12 квітня 2020.
- ↑ Caucasus Ecoregion. World Wildlife Federation. Архів оригіналу за 12 січня 2016. Процитовано 12 квітня 2020.
- ↑ Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Архів оригіналу за 12 квітня 2017. Процитовано 14 вересня 2019.
- ↑ IBA Description Page for Alaniya National Park. Birdlife International. Архів оригіналу за 10 грудня 2015. Процитовано 13 квітня 2020.
Посилання[ред. | ред. код]
- Map of National Park Alaniya (Official Park website) [Архівовано 24 грудня 2015 у Wayback Machine.]
- Topographical map of NP Alania, with zones marked [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- National Park 'Alaniya', Russian Nature (photos of park) [Архівовано 13 січня 2016 у Wayback Machine.]
|
| |||||||
