Алан Сокал

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Алан Сокал
Alan Sokal.jpg
Народився 24 січня 1955(1955-01-24) (64 роки)
Бостон, США
Громадянство
(підданство)
Flag of the United States.svg США
Діяльність математик, фізик
Галузь фізика
Alma mater Гарвардський університет і Принстонський університет
Науковий керівник Arthur Wightman[d]
Знання мов англійська[1]
Заклад Нью-Йоркський університет і Університетський коледж Лондона
Magnum opus Fashionable Nonsense[d]
Конфесія атеїзм
Батько Nathan O. Sokal[d][2]
Сторінка в Інтернеті iris.ucl.ac.uk/iris/browse/profile?upi=ADSOK62

Алан Девід Сокал (англ. David Alan Sokal) — професор математики в Університетському коледжі Лондона і професор фізики в Нью-Йоркському університеті. Дослідження стосуються статистичної фізики і комбінаторики. Широкій аудиторії відомий завдяки критиці постмодернізму, найяскравішим проявом якої стала «афера Сокала» в 1996 році.

Дослідження[ред. | ред. код]

Син радіоінженера Натана Сокала. У 1975 році батько і син опублікували першу спільну роботу, запропонувавши новий клас підсилювачів потужності надвисокочастотного діапазону — «клас Е»[3]. Поняття «класу Е» стало у своїй галузі загальноприйнятим, а стаття 1975 року станом на грудень 2012 року залишається найбільш цитованою роботою і батька, і сина, випереджаючи «Порушуючи кордони: …»[4]. Самостійна дослідницька робота Сокала зачіпає такі дисципліни, як математична фізика і комбінаторика. Зокрема, він займається міждисциплінарними питаннями цих двох галузей, які формулюються у статистичній механіці та квантовій теорії поля. Серед тем, що порушувалися в працях — алгебраїчна теорія графів, ланцюги Маркова, алгоритми задач статистичної фізики.

У 1997 році, спільно з Жаном Брікмоном, опублікував книгу «Інтелектуальні виверти», де критикувалася низка сучасних відомих постмодерністських інтелектуалів та філософів за некомпетентне і претензійне вживання наукових концепцій і термінології, а також досліджувалися проблеми епістемологічного релятивізму, в основному критикувалася ідея про те, що сучасна наука є не більш ніж «міф», «оповідання», або «соціальна конструкція», що нічим не виділяється серед інших.

Містифікація Сокала[ред. | ред. код]

Широкій аудиторії Сокал відомий завдяки «афері Сокала» (1996). Сокала зацікавило, чи зможе він в журналі «Social Text», серед напрямків якого присутні, зокрема, постмодернізм, культурологія, ґендерні дослідження та ін., опублікувати статтю, зміст якої б «лестив ідеологічним переконанням редакторів». Він запропонував гучну й претензійну, але абсолютно безглузду статтю під назвою «Порушуючи межі: До трансформативної герменевтики квантової гравітації»[5][6]. Стаття являла собою майстерно написану пародію на сучасні філософські міждисциплінарні дослідження і була позбавлена будь-якого фізичного змісту[7]. Журнал надрукував текст, а через деякий час в журналі «Lingua Franca» Сокал зізнався, що стаття була містифікацією і супроводив зауваженням, що вже краще б ліві гуманітарії та представники суспільних наук дотримувалися і спиралися головним чином на здоровий глузд. На критику з боку авторів, що ідентифікують себе з постмодернізмом, а також на звинувачення в обмані Сокал відповідав, що головним мотивом його було «захистити саму „ліву“ політику від внутрішнього ультрамодного її сегменту»:

« Чому я це зробив? Зізнаюся, що я — розгублений старий «лівий», який ніколи повністю не розумів, як деконструкція має допомогти робітничому класу. А ще я навчений досвідом вчений, який наївно вірить, що існує зовнішній світ, що в ньому існують об'єктивні істини про цей світі, і що моя робота полягає в тому, щоб виявити деякі з них »

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. https://www.etsist.upm.es/uploaded/eventos/Actualidad-Prensa/sokal%20bio_2.pdf
  3. Крыжановский, В. Г. и др. Высокоэффективные режимы работы усилителей СВЧ // IEEE Microwave and Telecommunication Technology, 2001 (CriMiCo 2001)[недоступне посилання з лютий 2019]. — 2001. — P. 105-107. — ISBN 9789667968007. ; Albulet, M. RF Power Amplifiers. — Noble Publishing, 2001. — P. 215-302. — ISBN 1884932126.
  4. Google Scholar record for A. D. Sokal. Процитовано 2012-12-22. 
  5. http://www.physics.nyu.edu/faculty/sokal/transgress_v2/transgress_v2_singlefile.html Копія] на сайті Нью-Йоркського університету
  6. Сокал А. Нарушая границы: К трансформативной герменевтике квантовой гравитации. Пер. с англ. Первая публикация: Alan D. Socal, «Transgressing the Boundaries: Toward a Transformative Hermeneutics of Quantum Gravity», Social Text 46/47 (spring/summer 1996), p. 217—252. Duke University Press.
  7. Капица С. П. Предисловие (2000) к переводу книги «Интеллектуальные уловки» Алана Сокала и Жана Брикмона.

Книги[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]