Алба-Юлія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Алба-Юлія
рум. Alba Iulia

Герб Прапор
герб прапор
Православний собор в Алба-Юлії
Православний собор в Алба-Юлії
Розташування міста Алба-Юлія
Основні дані
46°04′35″ пн. ш. 23°34′22″ сх. д. / 46.07638888891677453° пн. ш. 23.57277777780577921° сх. д. / 46.07638888891677453; 23.57277777780577921Координати: 46°04′35″ пн. ш. 23°34′22″ сх. д. / 46.07638888891677453° пн. ш. 23.57277777780577921° сх. д. / 46.07638888891677453; 23.57277777780577921
Країна Румунія Румунія
Регіон Actual Alba county CoA.png Алба
Адмінцентр Alba Iuliad
Столиця для Алба, Східно-Угорське королівство і Трансільванське князівство
Площа 103,65 км²
Населення 66 369
Висота НРМ 230 м
Міста-побратими Алькала-де-Енарес (2002)[1], Алессандрія (2008)[2][3], Арнсберг (18 травня 1974)[4], Назарет-Ілліт (1994)[5], Сан-Бенедетто-дель-Тронто (2000)[6], Сливен (2002)[7], Секешфегервар (1994)[8], Варезе (2003)[9], Кишинів (грудень 2011)[10], Назарет, Егіо (2001)[11], Дюздже (2001)[12], В'ядана (19 вересня 2006)[13], Біоград-на-Мору (30 листопада 2011)[14], Ланьчжоу (27 квітня 2010)[15], Луцьк[16]
Телефонний код (402) (+40) 258
Часовий пояс Східноєвропейський час
Номери автомобілів AB
GeoNames 8299636
OSM 194271 ·R (Алба)
Поштові індекси 510002–510408
Міська влада
Мер міста Mircea Hava
Веб-сторінка [hhttp://www.apulum.ro/ apulum.ro]
Мапа


CMNS: Алба-Юлія у Вікісховищі

А́лба-Ю́лія (рум. Alba Iulia ˌalba ˈjuli.a; нім. Karlsburg або Carlsburg, раніше Weißenburg, угор. Gyulafehérvár, лат. Apulum[17], осман. Erdel Belgradı або Belgrad-ı Erdel) — місто в Центральній Румунії, адміністративний центр повіту Алба. Розташоване у Трансільванії, на р. Муреш. 66 369 мешканців (2002).

Історія[ред. | ред. код]

Столиця стародавньої держави даків. Давньоримська військова фортеця.

Господарство[ред. | ред. код]

Винна, борошномельна та інші галузі харчової промисловості, виробництво взуття. Металообробні, деревообробні, швейні підприємства, завод вогнетривів.[18]

Архітектура[ред. | ред. код]

Збереглися романський собор святого Михайла (13 ст.), ренесансна капела Лацо (відкрита в 1512), барочна фортеця (1-а половина 18 ст.).

Примітки[ред. | ред. код]