Албергарія-а-Веля
| Албергарі́я-а-Ве́ля |
|||
|---|---|---|---|
| — Муніципалітет — | |||
 |
|||
|
|||
| Країна |  Португалія
| ||
| Регіон | Центр | ||
| Округ | Авейру | ||
| Муніципалітет | |||
| Парафії | 6 парафій | ||
| Уряд | |||
| - Президент | |||
| Площа | |||
| - Повна | 158,83 км² | ||
| Населення (2011) | |||
| - Усього | 25 252 | ||
| - Густота | 159/км² | ||
| Часовий пояс | WET (UTC±00:00) | ||
| - Літній час | WEST (UTC+01:00) | ||
| Поштовий індекс | 3850 | ||
| Код LAU | 0102 | ||
| Покровитель | святий Хрест | ||
| Місцеве свято | понеділок після 3-ї неділі серпня | ||
| Вебсайт: Офіційний сайт | |||
 |
|||
 | |||
Албергарі́я-а-Ве́ля, або Стара́ Албергарі́я (порт. Albergaria-a-Velha; МФА: [aɫ.bɨɾ.gɐ.ˈɾi.ɐ-ɐ-ˈvɐ.ʎɐ][1]) — муніципалітет і містечко в Португалії, в окрузі Авейру. Розташований у північно-західній частині країни, на теренах історичної португальської провінції Бейра. Належить до Авейрівської діоцезії Католицької церкви в Португалії. Права міського самоврядування має з 1835 року. Поділяється на 6 парафій. За адміністративним поділом, чинним до 1976 року, був складовою провінції Берегова Бейра. Площа муніципалітету — 158,83 км², населення муніципалітету — 25252 ос. (2011); густота населення — 158,99 осіб/км² . Патрон — святий Хрест. Святковий день муніципалітету — понеділок після 3-ї неділі серпня. Поштовий індекс — 3850. Код місцевої адміністративної одиниці — 0102. Складова статистичного регіону Центр.
Назва[ред. | ред. код]
- Албергарі́я-а-Ве́ля (порт. Albergaria-a-Velha; МФА: [aɫ.bɨɾ.gɐ.ˈɾi.ɐ-ɐ-ˈvɐ.ʎɐ], «Стара́ Албергарі́я») — сучасна назва.
- Албергарі́я (порт. Albergaria; МФА: [aɫ.bɨɾ.gɐ.ˈɾi.ɐ]) — стара назва. Походить від слова «албергарія», що позначало притулок-постій для подорожніх і бідних.
- Стара́ Албергарі́я
Географія[ред. | ред. код]
Албергарія-а-Веля розташована на північному заході Португалії, в центрі округу Авейру.
Розташоване за 15 км на північний схід від міста Авейру.
Албергарія-а-Веля межує на півночі з муніципалітетами Ештаррежа й Олівейра-де-Аземейш, на сході — з муніципалітетом Север-ду-Вога, на південному сході — з муніципалітетом Агеда, на південному заході — з муніципалітетами Авейру й Муртоза.
Клімат[ред. | ред. код]
| Клімат Албергарія-а-Веля | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середній максимум, °C | 13,5 | 14,3 | 16,2 | 17,5 | 19,6 | 22,7 | 24,7 | 25,0 | 24,0 | 20,9 | 16,7 | 13,9 | 19,1 |
| Середня температура, °C | 9,3 | 10,1 | 11,5 | 12,9 | 15,1 | 18,1 | 19,9 | 19,8 | 19,0 | 16,2 | 12,3 | 9,9 | 14,5 |
| Середній мінімум, °C | 5,1 | 5,9 | 6,8 | 8,3 | 10,6 | 13,5 | 15,0 | 14,6 | 13,9 | 11,4 | 7,9 | 5,9 | 9,9 |
| Днів з опадами | 14 | 13 | 11 | 10 | 9 | 6 | 2 | 3 | 6 | 10 | 12 | 12 | 108 |
| Джерело: www.yr.no | |||||||||||||
Історія[ред. | ред. код]
1117 року португальська графиня Тереза Леонська надала Албергарії форал, яким визнала за поселенням статус містечка та муніципальні самоврядні права.
Статус містечка поновлено 1835 року.
Населення[ред. | ред. код]
| Кількість мешканців[2] | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1864 | 1878 | 1890 | 1900 | 1911 | 1920 | 1930 | 1940 | 1950 | 1960 | 1970 | 1981 | 1991 | 2001 | 2011 |
| 1 948 | 2 518 | 2 667 | 2 918 | 3 023 | 3 011 | 3 353 | 3 681 | 3 914 | 3 885 | 3 640 | 4 930 | 6 074 | 7 421 | 8 528 |
Парафії[ред. | ред. код]
- Албергарія-а-Веля і Валмайор (до 2013: Албергарія-а-Веля, Валмайор)
- Алкерубін
- Анжежа
- Бранка
- Рібейра-де-Фрагуаш
- Сан-Жуан-де-Лоре і Фроссуш (до 2013: Сан-Жуан-де-Лоре, Фроссуш)
| |||||
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ European Portuguese: Convert Text to IPA Transcription (довідка).
- ↑ Instituto Nacional de Estatística (Recenseamentos Gerais da População) [1] [Архівовано 10 липня 2017 у Wayback Machine.]
Джерела[ред. | ред. код]
- Albergaria-a-Velha Portugal: diccionario historico, chorographico, heraldico, biographico, bibliographico, numismatico e artistico / E. Pereira, G. Rodrigues. — Lisboa : J. Romano Torres, 1904. — Vol. I. — P. 123.
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Албергарія-а-Веля
- Офіційний сайт [Архівовано 7 березня 2022 у Wayback Machine.]
|
