Алваро Лопес Кансадо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Наріз
Особові дані
Повне ім'я Алваро Лопес Кансадо
Народження 8 грудня 1912(1912-12-08)
  Убераба, Мінас-Жерайс, Бразилія
Смерть 19 вересня 1984(1984-09-19) (71 рік)
  Campo Florido[d], Бразилія[1]
Зріст 178 см
Вага 75 кг
Громадянство Flag of Brazil (1968–1992).svg Бразилія
Позиція захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1930—1932 Бразилія «Атлетіко Мінейру» 33 (0)
1933—1934 Бразилія «Флуміненсе» 46 (1)
1934—1941 Бразилія «Ботафогу»  ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1934—1938 Бразилія Бразилія 4 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Алваро Лопес Кансадо, також відомий як Наріз (порт. Álvaro Lopes Cançado (Nariz), 8 грудня 1912, Убераба19 вересня 1984, Кампо Флоридо) — бразильський футболіст, що грав на позиції захисника, зокрема, за клуб «Ботафогу», а також національну збірну Бразилії.

Дворазовий переможець Ліги Мінейро. Переможець Ліги Каріока.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

У футболі дебютував 1930 року виступами за команду «Атлетіко Мінейру», в якій провів два сезони, взявши участь у 33 матчах чемпіонату.

Протягом 1933—1934 років захищав кольори клубу «Флуміненсе».

1934 року перейшов до «Ботафогу», за який відіграв 7 сезонів. Завершив професійну кар'єру футболіста у 1941 році.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

1934 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Бразилії. Протягом кар'єри у національній команді провів у її формі 4 офіційні матчі і 1 неофіційний[2].

У складі збірної був учасником Чемпіонату Південної Америки 1937 року в Аргентині, де разом з командою здобув «срібло», чемпіонату світу 1938 року у Франції, де зіграв проти Чехословаччини (2-1)[3], а команда здобула бронзові нагороди.

Статистика виступів за збірну[ред. | ред. код]

 Статистика матчів і голів за збірну — Бразилія Бразилія

Помер 19 вересня 1984 року на 72-му році життя.

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Атлетіко Мінейру»: 1931, 1932
«Ботафогу»: 1935

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]